Поєднання гіалуронової кислоти з ксеногенним трансплантатом для лікування внутрішньокісткових дефектів пародонта: 18 клінічних випадків

Вступ

Лікування внутрішньокісткових пародонтальних дефектів можливе завдяки методам тканинної регенерації. Малоінвазивна хірургія в поєднанні з регенеративними біоматеріалами, такими як гіалуронова кислота та ксенотрансплантати, може поліпшити загоєння.

Гіалуронова кислота (ГК) є ключовим компонентом позаклітинного матриксу, бере участь у міграції клітин і міститься в різних клітинах пародонта. Дослідження in vitro показали, що ГК індукує ранню остеогенну диференціацію клітин періодонтальної зв’язки, підвищує міграційні та проліферативні властивості фібробластів ясен і преостеобластів, що робить її перспективним біоматеріалом для регенерації кісткової тканини та пародонта. Крім того, ГК може індукувати проліферацію й остеогенну диференціацію клітин кісткового мозку та преостеобластичних клітин, відіграючи важливу роль на ранніх і пізніх стадіях формування кісткової тканини. Так, дослідження на тваринах, у яких оцінювали вплив ГК на лікування внутрішньокісткових дефектів і рецесій, виявили регенерацію пародонта з утворенням цементу, періодонтальної зв’язки та кісткової тканини.

Наявні дані свідчать, що ГК може не лише позитивно впливати на регенерацію пародонта, а й відігравати потенційну роль у формуванні кісткової тканини. Нещодавні систематичні огляди показали, що застосування ГК під час нехірургічного та хірургічного лікування захворювань пародонта може позитивно впливати на клінічні результати: зменшувати глибину зондування пародонтальної кишені (PPD), збільшувати рівень клінічного прикріплення (CAL) і зменшувати кровоточивість під час зондування (BOP).

Комбіновані методи лікування з використанням кісткового наповнювача дають змогу зберегти об’єм простору для загоєння внутрішньокісткового дефекту та стабілізувати кров’яний згусток, поліпшуючи клінічні результати.

Матеріали та методи

18 пацієнтам із пародонтитом III або IV стадії, які мали 19 внутрішньокісткових уражень, провели малоінвазивну пародонтальну регенеративну хірургію (рис. 1). Після вестибулярної та язикової параапікальної анестезії мікролезом (MJK® BW002) виконують горизонтальний розріз зі збереженням міжзубного сосочка MPPT (якщо міжзубний проміжок перевищує 2 мм) або SPPF (якщо міжзубний проміжок менший за 2 мм). Потім за допомогою інструмента для відшарування сосочка (рис. 2) формують однобічний клапоть M-MIST (якщо зберігають язикову кортикальну пластинку) або двобічний клапоть MIST (якщо язикова кортикальна пластинка відсутня). Запальну тканину видаляють міні-кюретами та мініатюрними ультразвуковими інструментами, після чого внутрішньокістковий дефект регенерують, поєднуючи гіалуронову кислоту (Hyadent®, Regedent) із ксенотрансплантатом (Collapat II ®, Symatese) (рис. 3). Первинне закриття рани забезпечують матрацними та простими швами (нейлонова нитка для швів 5.0) (рис. 4).

Рис. 1: Після нехірургічного лікування пародонта клінічне обстеження виявляє залишкову глибину кишені 9 мм із мезіального боку зуба 36. Рентгенологічне обстеження дає змогу детальніше оцінити характеристики внутрішньокісткового дефекту (глибина внутрішньокісткового дефекту 5,5 мм, ширина 1,7 мм, кут 16,2°)

Рис. 2: Горизонтальний розріз зі збереженням міжзубного сосочка типу MPPT і однобічне відшарування клаптя типу M-MIST.

Рис. 3: Після видалення грануляційної тканини внесено гіалуронову кислоту (Hyadent®, Regedent) і кістковий наповнювач (Collapat II®, Symatese)

Рис. 4: Внутрішньокістковий дефект заповнено; накладено горизонтальний матрацний шов біля основи сосочка та два прості шви на верхівці сосочка. На шви нанесено гіалуронову кислоту.

Основний критерій оцінювання — рівень клінічного прикріплення через рік після операції (рис. 5). Вторинні критерії оцінювання: глибина зондування пародонтальної кишені та висота рецесії ясен.

Результати

Результати оцінювали через рік після операції. Середній приріст клінічного прикріплення становив 3,68 ± 1,71 мм. Глибина зондування зменшилася в середньому на 4,94 ± 1,71 мм. Рецесія збільшилася в середньому на 1,31 ± 1,67 мм.

Обговорення

Отримані результати зіставні з даними літератури. У дослідженні Bozic et al., у якому ксенотрансплантат (Bio-Oss®) поєднували з гіалуроновою кислотою, на 27 внутрішньокісткових дефектах приріст клінічного прикріплення становив 3,65 ± 1,67 мм, глибина кишені зменшилася на 4,54 ± 1,65 мм, а рецесія ясен збільшилася на 0,89 ± 0,59 мм. Метааналіз Matarasso et al. показав, що хірургічне лікування внутрішньокісткових дефектів із використанням білків похідних емалевого матриксу та кісткового наповнювача забезпечувало приріст клінічного прикріплення 3,76 ± 1.07 мм, зменшення глибини кишені на 4,22 ± 1,20 мм і збільшення рецесії на 0,76 ± 0,42 мм.

Рис. 5: Стан через рік після операції. Спостерігається кишеня глибиною 3 мм без кровоточивості та рентгенологічне усунення внутрішньокісткового дефекту.

Висновок

Результати, отримані в пацієнтів, яким провели малоінвазивну хірургію в поєднанні з гіалуроновою кислотою та ксенотрансплантатом, засвідчили поліпшення клінічних і рентгенологічних показників.

Автори: A. Brincat, C. Sadowski, R. Ohanessian, T. Ranchain, M. Crest, D. Golzmann, M. Blanc, A.antezack, V. Monnet-Corti

Список літератури

1. Bartold P. Proteoglycans of the Periodontium: Structure, Role and Function—PubMed. J. Periodontal Res. 1987;22:431–444.

2. Fujioka-Kobayashi M., Müller H.-D., Mueller A., Lussi A., Sculean A., Schmidlin P.R., Miron R.J. In Vitro Effects of Hyaluronic Acid on Human Periodontal Ligament Cells. BMC Oral Health. 2017;17:44

3. Asparuhova M.B., Kiryak D., Eliezer M., Mihov D., Sculean A. Activity of Two Hyaluronan Preparations on Primary Human Oral Fibroblasts. J. Periodontal Res.

4. Asparuhova M.B., Chappuis V., Stähli A., Buser D., Sculean A. Role of Hyaluronan in Regulating Self-Renewal and Osteogenic Differentiation of Mesenchymal Stromal Cells and Pre-Osteoblasts. Clin. Oral Investig. 2020;24:3923–3937

5. Fujioka-Kobayashi M., Schaller B., Kobayashi E., Hernandez M., Zhang Y., Miron R. Hyaluronic Acid Gel-Based Scaffolds as Potential Carrier for Growth Factors: An In Vitro Bioassay on Its Osteogenic Potential. J. Clin. Med. 2016;5:112.

6. Zou L., Zou X., Chen L., Li H., Mygind T., Kassem M., Bünger C. Effect of Hyaluronan on Osteogenic Differentiation of Porcine Bone Marrow Stromal Cells in Vitro. J. Orthop. Res. 2008;26:713–720.

7. Shirakata Y., Nakamura T., Kawakami Y., Imafuji T., Shinohara Y., Noguchi K., Sculean A. Healing of Buccal Gingival Recessions Following Treatment with Coronally Advanced Flap Alone or Combined with a Cross-linked Hyaluronic Acid Gel. An Experimental Study in Dogs. J. Clin. Periodontol. 2021;48:570–580.

8. Shirakata Y., Imafuji T., Nakamura T., Kawakami Y., Shinohara Y., Noguchi K., Pilloni A., Sculean A. Periodontal Wound Healing/Regeneration of Two-Wall Intrabony Defects Following Reconstructive Surgery with Cross-Linked Hyaluronic Acid-Gel with or without a Collagen Matrix: A Preclinical Study in Dogs. Quintessence Int. Berl. Ger. 1985. 2021;52:308–316.

9. Eliezer M., Imber J.-C., Sculean A., Pandis N., Teich S. Hyaluronic Acid as Adjunctive to Non-Surgical and Surgical Periodontal Therapy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Clin. Oral Investig. 2019;23:3423–3435.

10. Reynolds MA, Aichelmann-Reidy ME, Branch-Mays GL, Gunsolley JC. The efficacy of bone replacement grafts in the treatment of periodontal osseous defects. A systematic review. Ann Periodontol. 2003 Dec;8(1):227-65.

11. Cortellini P, Tonetti MS. Improved wound stability with a modified minimally invasive surgical technique in the regenerative treatment of isolated interdental intrabony defects. J Clin Periodontol. 2009 Feb;36(2):157-63.

12. Božić D, Ćatović I, Badovinac A, Musić L, Par M, Sculean A. Treatment of Intrabony Defects with a Combination of Hyaluronic Acid and Deproteinized Porcine Bone Mineral. Materials (Basel). 2021 Nov 11;14(22):6795.

13. Matarasso M, Iorio-Siciliano V, Blasi A, Ramaglia L, Salvi GE, Sculean A. Enamel matrix derivative and bone grafts for periodontal regeneration of intrabony defects. A systematic review and meta-analysis. Clin Oral Investig. 2015 Sep;19(7):1581-93.