Все про перімплантити

Ця стаття присвячена проблемі периімплатиту – частого ускладнення, яке зустрічається у практиці кожного лікаря-імплантолога, тому потребує докладного вивчення.

Періімплантит являє собою прогресуючу резорбцію прилеглої до імплантату кісткової тканини, обумовлену запальними явищами в м'яких тканинах, що оточують імплантат, формуванням кісткових кишень з подальшим заповненням в зоні запалення резорбованого фрагмента грануляціями.

Докладніше про фактори ризику та причини розвитку периімплантитів на вебінарі Профілактика периімплантитів: інтеграція м'яких тканин, що оточують імплант .

Класифікація перимплантитів

Періімплантити, залежно від площі та глибини резорбції прилеглої до імплантату кісткової тканини, прийнято розділяти на такі класи:

• I клас – горизонтальне незначне зменшення кісткової тканини, що призводить до формування мінімального за розміром дефекту кістки, що прилягає до імплантату;

• II клас – помірний горизонтальний спад кісткової тканини, що призводить до формування одностороннього вертикального дефекту кістки в області імплантату;

• III клас – горизонтальне зменшення кісткової тканини з формуванням по периметру імплантату вертикального дефекту кістки;

• IV клас – виражений горизонтальний спад кісткової тканини та формування навколо імплантату вертикального дефекту з резорбцією альвеолярної кістки.

Періімплантит залежно від часу появи поділяється на:

1. Ранній обумовлений відсутністю остеоінтеграції, яка в нормі запускається відразу після імплантації.

2. Пізній - розвивається навколо функціонуючого імплантату, пов'язаний з втратою остеоінтеграції, що настала.

Малюнок 1. Періімплантіт.

Етіологія периімплантиту

Прийнято виділяти такі причини розвитку периімплантиту:

• незадовільна гігієна;

• освіту та подальше нагноєння гематоми над заглушкою;

• не дотримувалися принципів атравматичного препарування кісткової тканини;

• дрібне переддень та рубці;

• неадекватне загоєння операційної рани;

• патологічний розподіл навантаження;

• недостатній обсяг кістки;

• захворювання пародонту;

• осередки одонтогенної інфекції у сфері сусідніх зубів.

Симптоми периімплантиту

Періімплантит супроводжується прогресуючою втратою кісткової тканини.

Малюнок 2. Клініка периімплантиту.

Пацієнти пред'являють скарги:

• на болючі відчуття в області імплантату,

• почервоніння, набряк,

• приєднання кровоточивості периімплантатної ясна;

• формування свищів і ясенних кишень, поява гнійного відокремлюваного.

Поступове прогресування запального процесу та приєднання резорбції кісткової тканини викликає появу рухливості імплантату, його функція втрачається.

Періімплантит виникає або відразу після проведення імплантації, або в довгостроковій перспективі через місяці і роки після постановки.

Об'єктивно при клінічному обстеженні визначаються такі симптоми:

• почервоніння та набряк навколишніх м'яких тканин;

• ясна при зондуванні кровоточить;

• з періімплантатної кишені при пальпації виділяється гнійний ексудат;

• імплантат рухливий;

• визначається скупчення нальоту на сусідніх зубах.

Принципи діагностики

У діагностиці наявності та ступеня тяжкості периімплантиту вирішальне значення належить різним методикам рентгенологічного дослідження:

• ортопантомографія,

• дентальна рентгенографія,

• конусно-променева комп'ютерна томографія.

Усі перелічені методики дозволяють виявити ступінь та поширеність резорбції кісткової тканини.

Малюнок 3. Періімплантит на рентгенограмі.

Додатково проводяться лабораторні дослідження, які мають допоміжне значення:

• мікроскопічний,

• морфологічне,

• бактеріологічна,

• біохімічне,

• рН-метрія ротової рідини,

• ПЛР.

Клінічні симптоми:

• болючість, дискомфорт;

• почервоніння слизової оболонки або ціаноз навколо імплантату;

• поява набряку;

• формування свищевого ходу з гнійним відокремленим;

• формування в області імплантату ясенної або кісткової кишені;

• рухливість імплантату;

• ознаки резорбції кістки навколо імплантату, що виявляються під час рентгенологічного дослідження.

Принципи терапії периімплантиту

Мета лікування периимплантита – запобігання подальшій спад кісткової тканини, а в перспективі – «реостеоінтеграція» імплантату (формування нової кістки на місці раніше пошкодженої).

Якісне лікування периимплантита передбачає виконання двох етапів, де спочатку необхідно ліквідувати гінгівальне запалення, а далі провести хірургічну санацію патологічного вогнища з подальшою спрямованою остеорегенерацією. Найважливіший етап терапії периимплантита – це зупинка прогресуючого зменшення кісткової тканини шляхом ліквідації бляшки та усунення кишені.

Малюнок 4. Остеоінтеграція у нормі.

Етапи лікування периімплантиту

Початкова фаза лікування периимплантита характеризується усуненням зубного нальоту та зубного каменю. Внаслідок цього спостерігається зникнення симптомів гінгівального запалення.

Консервативна фаза передбачає проведення професійної гігієни, обробку періімплантатних кишень озонованим розчином, ротові аплікації та ванни, лазеротерапію. Ретельний контроль наявності зубних відкладень особливо на коронці та абатменті. У деяких випадках необхідно модифікувати супраструктури, що допомагає нівелювати біомеханічне навантаження імплантату.

Іноді можна спробувати відновити спад кісткової тканини хірургічними методиками (спрямована остеорегенерація).

При успішній реалізації початкової фази лікування можна приступати до другої фази (хірургічної), яка відповідає пародонтальній терапії при швидкопрогресуючих хвороб пародонту.

У ході хірургічної фази дуже важливо ретельно очистити заражену поверхню імплантату.

Послідовність етапів хірургічної фази лікування периімплантиту

1. Виконується надріз, відкидається пародонтальний клапоть.

2. Здійснюється ревізія кісткової кишені, ретельно вишкрібаються периімплантні грануляції, поверхня імплантату очищається за допомогою кюреток або Perio-Flow, далі на поверхні імплантату відбувається дезінтоксикаційна обробка розчином лимонної кислоти, кишеня рясно промивається.

3. Закінчується операція введенням у кишеню бар'єрної мембрани та остеокондуктивного матеріалу.

4. Операційна рана ушивається.

5. Накладається пародонтальна захисна пов'язка.

6. Післяопераційний період супроводжується антисептичними полосканнями та прийомом антибіотиків.

7. Якщо має місце рецидивуючий або запущений периімплантит, лікування потребує видалення імплантату, проведення реімплантації.

Схематично терапія периімплантиту виглядає так:

1. Оцінка гігієни ротової порожнини.

2. Корекція індивідуальної гігієни ротової порожнини у пацієнта.

3. Важливо досягти стійких показників гігієни у пацієнта, привчити його щодня використовувати зубні пасти, ополіскувачі, додаткові засоби гігієни.

4. Виконання професійної гігієни, використання повітряно-абразивних систем, спеціальних інструментів.

5. Проведення дезінфекції абатментів за допомогою хлоргексидину, Perio-Flow, лазеру, фотодинамічної терапії.

6. Протизапальна лікарська терапія, зокрема – антибіотики.

7. Хірургічна санація періімплантатного вогнища.

8. Остеорегенерація.

Підтримуюча терапія

Даний етап є сукупністю заходів, які необхідні для закріплення результатів проведеного лікування протягом тривалого періоду часу, мета підтримуючої терапії – домогтися стійкої ремісії.

У пародонтології первинна профілактика має на увазі профілактику появи патологічного процесу, а вторинна профілактика, або підтримуюча терапія, включає заходи, що запобігають виникненню рецидиву хвороби.

Підтримуюча терапія – обов'язкове продовження активного лікування.

Малюнок 5. Здорова ясна у сфері імплантату.

Підтримуюче лікування в імплантології спрямоване на профілактику рецидиву перімплантиту або виникнення вторинних ускладнень.

Принципи підтримуючого лікування

1. Дотримання пацієнтом задовільного рівня гігієни.

2. Регулярні огляди, неухильне дотримання рекомендацій лікаря.

3. Використання не тільки зубної щітки, а й додаткових засобів для очищення міжзубних проміжків та максимально ретельного видалення бактеріального нальоту.

4. Антибактеріальні ополіскувачі.

У ході планування лікування, щоб забезпечити простоту та зручність індивідуальної гігієни, необхідно уважно підійти до питання розміщення імплантатів, вибору конструкції протезу та абатментів.

У зв'язку з тим, що запальні ураження викликають деструкцію кісткової тканини навколо імплантатів, підтримуюче лікування – це невід'ємна складова імплантологічного лікування.

Більш актуальною інформацією про лікування периімплантитів на вебінарі Лікування периімплантитів: хірургічні та нехірургічні методи .