Моделювання форми та об’єму сідниць без хірургічного втручання. Клінічний випадок

Пацієнтка Н., 53 роки, прийшла на прийом зі скаргами на надлишок шкірного клаптя у вигляді складок на сідницях (переважно під сідницями) та над колінною чашечкою. За словами пацієнтки, у неї «шкіра, як у шарпея». Запит на покращення якості шкіри, її ущільнення та зволоження, заповнення недостатніх об’ємів. На хірургічне втручання не погоджується.

Під час першого огляду: астенічний тип статури, регулярно займається спортом; зріст 175 см, вага 70 кг (ІМТ нормальний). Дотримується правильного харчування, у раціоні переважають м’ясні та рибні страви; намагається виключати солодке. Додатково приймає колаген тваринного походження (рибний). Перебуває під наглядом нутриціолога, гінеколога й ендокринолога, приймає призначені дієтичні добавки.

Під час візуального огляду виявлено сухість і зневоднення шкіри, дисплазію сполучної тканини (за результатами щипкового тесту, надалі підтверджену генетичним тестуванням), явний надлишок шкірного клаптя. Діагноз – друга стадія целюліту, без надлишкових локальних жирових відкладень.

З огляду на вікові особливості, менопаузу (припинення менструацій протягом 12 місяців), причиною зміни гомеостазу шкіри та загального стану пацієнтки може бути дефіцит естрогенів. Зміни включають втрату колагену й еластину, порушення функції фібробластів і мікроциркуляції, підвищення активності матриксних металопротеїназ. Усе це призводить до клітинної та позаклітинної деградації, що клінічно проявляється сухістю шкіри, утворенням зморшок, атрофією клітин, порушенням загоєння ран і бар’єрної функції, зниженням антиоксидантної здатності (захисту від активних форм кисню (АФК) та окисного стресу), зниженням привабливості й психологічного здоров’я.

З огляду на генетично зумовлену дисплазію сполучної тканини важливим напрямом роботи буде стимуляція неоколагеногенезу. Було обрано тактику ведення пацієнтки, що включає кілька курсів ін’єкційних процедур і радіохвильового ліфтингу.

Пацієнтці запропоновано курс комбінованих процедур – біоревіталізації, біорепарації (ліпоредукції), мезотерапії з полідезоксирибонуклеотидами та пептидами. Інтервал між курсами становив 2–3 тижні. Об’єм препарату на одну процедуру – 8–10 мл. Ін’єкції виконували в ділянках сідниць, передньої, задньої та бічної поверхонь стегон і над колінами. У результаті проведеного курсу спостерігався ефект зволоження, відчуття сухості значно зменшилося. Процедури проводили з використанням папульної та лінійно-ретроградної техніки, голкою 30G*13, без анестезії (фото 1).

ФОТО 1. Пацієнтка Н. до та після проведення курсу ін’єкцій

Ін’єкційний вплив на ділянку, що значно перевищує проблемні зони (на які скаржилася пацієнтка), зумовлений тим, що передньобічна та задня частини стегна беруть участь у формуванні птозу сідниць і підсідничної ділянки.

Через місяць після курсу мезотерапії та біоревіталізації проведено процедуру голкового RF-ліфтингу. В основі методу лежить вплив струму високої частоти на глибокі шари шкіри. Результати були помітні вже після одного сеансу. Спостерігалися омолодження та підвищення щільності шкіри оброблених ділянок (сідниць, передньої, задньої та бічних поверхонь стегон і ділянок над колінами). Виражений ефект ущільнення завдяки покращенню кровообігу та неоколагеногенезу в умовах термічного впливу. При цьому ефект посилюється з часом (фото 2).

ФОТО 2. Пацієнтка Н. до та після проведення процедури голкового RF-ліфтингу

Через місяць після проведення процедури голкового RF-ліфтингу виконано курс із 2 процедур із введенням полімолочної кислоти (ПМК). Інтервал між процедурами становив півтора місяця. Вплив спрямований на посилення стимуляції вироблення власного колагену. Використані дози:

• перша процедура –1269 мг/80 мл (або 2 флакони ПМК по 630 мг/40 мл) у стандартному розведенні водою для ін’єкцій;

• друга процедура – 600 мг/30 мл (або 2 флакони ПМК по 200 мг/10 мл) у стандартному розведенні водою для ін’єкцій.

Препарат вводили канюлею з використанням віялової техніки у визначені зони (фото 3). Після проведення процедури спостерігалися посилення тургору шкіри та помітне скорочення шкірного клаптя (фото 4).

ФОТО 3. Схема введення полімолочної кислоти пацієнтці Н.

ФОТО 4. Пацієнтка Н. до та після після проведення 2 процедур із полімолочною кислотою

Через 2 місяці після процедури з полімолочною кислотою провели волюмізацію бічних поверхонь сідниць філерами на основі гіалуронової кислоти в об’ємі 120 мл на обидві сідниці. Отримали результат: наповненість, відсутність ямок. За словами пацієнтки, у неї з’явилося відчуття «накачаних сідниць» (фото 5).

ФОТО 5. Пацієнтка Н. до та після проведення волюмізації бічних поверхонь сідниць філерами на основі гіалуронової кислоти

Висновок

Для отримання хорошого клінічного результату необхідний комплексний підхід, що складається з різних курсових методик і напрямів, які впливають на різні рівні патогенезу та дають змогу розв’язати кілька проблем. Важливо грамотно вибудовувати послідовність процедур, узгоджувати її з пацієнтом і пояснювати необхідність їх проведення для досягнення бажаного результату. Ретельно збирати анамнез, враховуючи спосіб життя, генетичні поліморфізми (якщо є така можливість), прийом дієтичних добавок, гормональні збої тощо.

З наведеного клінічного випадку видно, що прекрасного результату, який задовольняє пацієнтку та лікаря, можна досягти без хірургічного втручання завдяки раціональному поєднанню ін’єкційних та апаратних методик (фото 6).

ФОТО 6. Пацієнтка Н. до та після курсу комбінованих процедур