Оклюзійні накладки бюгельного протезу

Оклюзійні накладки – це конструкційні елементи бюгельного протеза, основне завдання яких полягає у розподілі вертикального навантаження від базису самого протеза на опорні зуби. Прийнято розділяти опорні зуби на наступні види:

• кінцеві,
• проміжні,
• обмежувальні дефект.

Детальніше про лабораторні етапи створення знімних протезів на вебінарі Лабораторні етапи виготовлення знімних протезів.

На зубах оклюзійні накладки розміщуються переважно разом з кламерами, дана єдина конструкція отримала назву опорно-утримувальний кламер. Однак, враховуючи те, що вертикальне навантаження істотно перевищує горизонтальне, оклюзійні накладки стали виділяти як самостійний конструктивний елемент, який відрізняється від кламера функціонально.

Малюнок 1. Оклюзійні накладки в конструкції бюгельного протеза.

У деяких ситуаціях накладки розташовані незалежно від кламерів, переважно на сусідніх зубах. Тоді опорні зуби беруть участь у виконанні різних завдань: одні протистоять вертикальному навантаженню, інші — силі, яка прагне перекинути з щелепи протез або змістити його по горизонталі.

Можна виділити наступні функції оклюзійних накладок:

• зменшують занурення в товщу слизової тіла протеза, не допускають компресії ясен, прилягаючих до опорних зубів;
• разом з тілом кламера служать для профілактики проникнення їжі між опорою та базисом бюгеля;
• попереджають вертикальне зміщення плеча кламера, відповідають за ретенцію і стабілізацію бюгеля.

Установка оклюзійних накладок здійснюється таким чином, щоб не заважати нормальному змиканню зубних дуг. У випадку невеликого оклюзійного проміжку для розміщення накладки зуб підготовляється особливим чином. Така підготовка опори передбачає пришліфовування оклюзійної та проксимальної стінок коронки опорного зуба в напрямку базису. На оклюзійній поверхні формується заглиблення в товщі емалі, конфігурація його повторює форму ложечки. Пришліфовану поверхню емалі ретельно полірують, проводять покриття її фторвмісними засобами.

Малюнок 2. Шинуючий бюгельний протез.

Кут, утворений тілом кламера та оклюзійною накладкою, потрібно трохи закруглити, не можна його сильно витончувати, це може стати причиною перелому. Оптимально, щоб ширина накладки становила третину ширини зуба (близько трьох міліметрів). Для профілактики деформування накладку виготовляють певної товщини. Накладки, виготовлені з міцного кобальтохромового сплаву, можна зробити тоншими, тоді як накладки з м'яких сплавів платини та золота будуть у 1,5 рази товщі. Це очевидна перевага застосування неблагородних сплавів, оскільки потрібна менша глибина притирання поверхонь коронок опорних зубів.

Якщо клінічно у пацієнта відзначається зниження висоти прикусу, глибоке різцеве перекриття або низькі коронки, віддають перевагу особливому виду накладок, які перекривають оклюзійну поверхню між вершинами всіх бугорків. Такі накладки називають «онлей». Вони використовуються, щоб відновити контакти нахилившихся зубів, виправити міжальвеолярну висоту. Комбінація з пластмасою подібних накладок допомагає оптимізувати естетичні якості та отримати щільний міжбугорковий контакт з зубами-антагоністами.

Якщо оклюзійну накладку розмістити на поверхні фронтальних зубів зі сторони ротової порожнини, можна досягти зміщення цих зубів вестибулярно. Для профілактики подібного зміщення ложе формується у бугорків зубів у формі V-подібних уступів.

Класифікація оклюзійних накладок

Прийнято виділяти оклюзійні накладки для передніх зубів і для жувальних. Також оклюзійні накладки поділяються на одно- та двосторонні.

При цьому односторонні накладки діляться на наступні підгрупи, що визначається їх протяжністю:

1. Короткі, їх довжина становить не більше половини оклюзійної поверхні.
2. Середні, займають половину оклюзійної поверхні.
3. Довгі, розташовані на більшій частині жувальної поверхні.

Малюнок 3. Використання оклюзійних накладок.

Додатково фронтальні накладки діляться на одиночні та багатозвеневі. Одиночні поділяються на наступні типи:

• оральна накладка, призначена для іклів;
• двоплечий упор;
• медіальна накладка, являє собою конструктивний елемент кламмера Свенсона;
• оральне плече – це накладка, конструкція якої оснащена вестибулярними захопленнями.

1. На фронтальних зубах використовується оральна накладка. Вона розміщується з боку ротової порожнини на дистальній поверхні коронки, це найпопулярніший варіант конструкції опорного пристосування у передньому відділі.
2. Двоплечий упор. Оснащений двома короткими плечима. Використовується переважно на дистальній поверхні іклів при малих включених дефектах, коли естетично бажано не застосовувати кламер.
3. Медіальна накладка. Використовується при невеликій рухливості ікла, якщо він є опорним зубом при I класі за Кеннеді, дозволяє нахилити зуб у напрямку сусідніх зубів.
4. Плече-накладка. Використовується при збереженні окремо стоячих передніх зубів, які застосовуються для створення стабілізації та опори бюгеля, а ще при шинуванні зубів, що мають невелику рухливість.

Багатозвенні накладки бувають наступних типів:

• вузькі;
• середні;
• розширені.

Використовуються для оптимізації стабілізації бюгеля та для перерозподілу навантаження на залишені зуби. Найважливіша функція даних конструкцій – це не фіксувати протез, а передати навантаження, звідси і назва – накладки. Всі перелічені опорні елементи легко комбінуються з зачіпними амбразурними гачками, якщо необхідно шинувати зуби з невеликою рухливістю.

Малюнок 4. Комбінований бюгельний протез.

Вузькі багатозвенні накладки локалізуються над горбками для кругової стабілізації.

Середні накладки розташовуються до пришийкової зони, при цьому ясенний край вільний від контакту. Використовуються для підвищення міжальвеолярної висоти, відтворення контакту між передніми зубами обох щелеп.

Розширені накладки розташовуються до слизового валика на нижній щелепі або небних борознах. Показані у випадку торуса, при нестачі простору для нижньої дуги або замість багатозвенних накладок, язикової та передньої небної дуг у конструкції протеза. Зазвичай такі конструкції називають металевими пластинами.

Багатозвенні накладки застосовуються для вирішення низки завдань:

• опора;
• непряма фіксація;
• у трансверзальній площині – стабілізація.

Протипоказання для застосування багатозвенних накладок:

• відсутність місця на передніх зубах верхньої щелепи при зімкнутих зубах;
• фронтальні зуби мають оральний нахил;
• опорні зуби мають низькі клінічні коронки;
• наявність діастеми та трим, що може супроводжуватися просвічуванням металу, накопиченням залишків їжі.

Декілька багатозвенних накладок (шість і більше звень) необхідно посилювати завдяки збільшенню перерізу або використовувати додаткові перемички у кліків на нижній щелепі, а на верхній – плоскі розгалуження базисів. Якщо є рухливість зубів, між суміжними зубами у створених проміжках розміщують амбразурні гачки для шинування.

Підготовка зубів при тримах вимагає меншого обсягу. Амбразурні гачки від багатозвенних накладок відгалужуються у напрямку ріжучого краю, перекидаються на вестибулярну поверхню через міжзубні амбразури, наближення їх до напрямної лінії неприпустимо. Вони вирішують завдання опори, запобігають передньозаднє переміщення, поворот бюгеля навколо власної осі, не дають базису протеза заглиблюватися в товщу слизової, забезпечують шинування зубів, що мають рухливість, стабілізацію бюгеля, перерозподіл жувального тиску на залишені зуби. Амбразурні гачки розподіляють вертикальне навантаження по осі зафіксованих зубів.

Поєднання амбразурних гачків з оклюзійними накладками служить профілактикою переміщення бюгеля в бік ясен. Необхідно стежити, щоб зачепи не обмежували змикання зубів, не порушували оклюзійну площину.

Малюнок 5. Оклюзійні накладки в конструкції бюгельного протеза.

У випадку рухливості всіх передніх зубів шинування є неефективним, оскільки сукупність зубів з металевою конструкцією виявиться нестабільною. Використовувати блокування можна, якщо є стабілізація шини, на тлі створення площинного розташування кламерів, коли лінії, проведені через опорні зуби, формують багатокутник.

Плече-накладка, оснащена вестибулярними амбразурними гачками, забезпечує розподіл жувального навантаження по продольній осі опори. Також плече-накладка з'єднує включені сідла в єдину систему бюгельного протеза.

Більше актуальної інформації з даної теми на вебінарі Введення в знімне протезування.