Протокол лікування одностороннього заднього перехресного прикусу

Задній перехресний прикус у період змішаних зубних рядів необхідно виправляти якомога раніше, тому що це забезпечує правильне позиціонування кісток, зубів та скронево-нижньощелепного суглоба при зростанні та розвитку всієї зубощелепної системи. У цій статті йтиметься про 9-річного пацієнта з функціональним одностороннім заднім перехресним прикусом, який був вилікований за допомогою модифікованого гвинта Hyrox, що розширює. У статті розглядається простий, недорогий та ефективний протокол лікування. Патологія була виправлена шляхом активного 15-денного розкручування гвинта, 5 місяців використання його з метою ретенції та 5-річного спостереження після закінчення лікування.

Детально про цю тему на вебінарі Односторонній перехресний прикус: етіологія та принципи лікування .

Постійність результату при тривалому лікуванні значною мірою залежить від ранньої діагностики та своєчасного усунення етіологічного фактора, а також використання правильно обраного апарату.

Задній перехресний прикус можна визначити як трансверзальну невідповідність між щелепами; це явище спостерігається у дітей як із молочним, так і зі змішаним прикусом із поширеністю від 7 до 23%. Такий прикус часто зустрічається, тому його виправлення є важливим завданням для дитячих стоматологів.

Така поширеність недуги робить цей неправильний прикус особливо важливим завданням для практикуючих дитячих стоматологів.

Діти, які страждають на такий прикус, мають звужений черепно-лицьовий комплекс.

Етіологія багатофакторна і включає ротове дихання, м'язову дисфункцію та/або тривалі смоктальні звички. Серед усіх випадків заднього перехресного прикусу 97% осіб постають перед нами з передчасними фісурно-горбиковими контактами під час звичних рухів нижньої щелепи, що створює бічний зсув, встановлюючи функціональний односторонній перехресний прикус. Результати томографічних досліджень показали виросткову асиметрію у дітей із заднім перехрестем, але симетрія відновлюється після лікування. Якщо ж такий стан не лікується, то виросток під час зростання дитини може зазнати перебудови, щоб компенсувати асиметрію. Самокорекція зустрічається рідко, вважається, що під час виправлення неправильного прикусу в період росту та розвитку вирішуються проблеми, пов'язані з краніомандибулярним скелетом. Найчастіше функціонального заднього прикусу потрібен пристрій для розширення верхньої щелепи.

Хоча й було опубліковано велику кількість статей, присвячених цій проблемі, метою цієї статті є повідомлення про простий, недорогий та ефективний протокол лікування функціонального заднього прикусу сучасними клініцистами.

Опис випадку

Пацієнтом є хлопчик віком 9 років та 10 місяців зі скаргою на естетичний дефект під час посмішки; було обстежено за програмою профілактичної ортодонтії у Стоматологічній школі Арасатуби Державного університету Сан-Паулу.

Діагностика

Первинна внутрішньоротова оцінка показала, що пацієнт був у першому періоді змішаного прикусу. Спостерігалася відсутність простору для постійного правого бічного різця верхньої щелепи. Заднє перехрестя простягалося від молочного ікла до постійного першого моляра, а на лівій стороні в перехресті було тільки молочне ікло. Відзначався надмірний лінгвальний спосіб як верхньощелепних, так і нижньощелепних альвеолярних відростків, а також невелике відхилення середньої лінії в положенні центральної оклюзії (рис. 1).

Рис.1

Праворуч, незважаючи на перехрест, показано нормальне сагітальне співвідношення тимчасових іклів, невеликий мезіальний нахил другого тимчасового моляра та розташування першого постійного моляра за першим класом класифікації Енгля (рис. 2).

Рис.2

З лівого боку було виявлено нормальне сагітальне співвідношення молочних іклів, незважаючи на їх повний перехрест, а молочні та постійні моляри перебували у нормальному положенні (рис. 3).

Рис.3

Було виявлено помірну скупченість між постійними центральними різцями верхньої щелепи (рис. 4).

Рис.4

Описані клінічні ознаки спостерігалися у пацієнта у положенні центральної оклюзії. Динамічний аналіз продемонстрував різницю у положенні нижньої щелепи під час центрального співвідношення щелеп та центральної оклюзії, що є важливим фактором у визначенні функціонального прикусу. Було встановлено діагноз: задній функціональний перехресний прикус зі сприятливим прогнозом.

Лікування перехресного прикусу

Лікування перехресного прикусу проводилося за допомогою модифікованого гвинта Hyrax, що розширює. Пристрій було створено за допомогою 9-міліметрового розширювального гвинта, що утримується на молочних молярах і іклах за допомогою жорстких дротів (цементування кільця було зроблено на других молочних молярах з використанням склоіономерного цементу) (рис. 5).

Рис.5

Послідовність лікування

Послідовність лікування:

1. введення пристрою Hyrax;
2. оклюзійна рентгенографія перед розширенням (рис. 6);
3. 2 активаційні обороти на 1/4 на день, один вранці та один увечері;
4. шліфування тимчасових іклів для усунення блокування розширення;
5. досягнення поперечної гіперкорекції (рис. 7);
6. оклюзійна рентгенографія після остаточного розширення (рис. 8);
7. ретенційний період протягом 150 днів із використанням самого пристрою;
8. видалення приладу та періодичний контроль кожні 6 місяців.

Рис.6

Рис.7

Рис.9

Результати

Що стосується інтраоральних результатів, то вид спереду показав помітне покращення вертикального перекриття та відновлення поперечного розміру. Відновився вестибулярний нахил зубів з урахуванням морфогенетичного розвитку верхньої щелепи (рис. 9). Примітно, що середня лінія була центрована після корекції.

Рис.9

В оклюзійній площині на початковій фазі лікування був очевидний недолік місця для постійного бічного різця верхньої щелепи і була скупченість центральних різців (рис. 10). Однак потім стало помітне поліпшення контуру верхньої щелепи та осьового нахилу задніх зубів, збільшення міжклікового та міжмолярного відстаней.

Рис.10

Отримані результати показали задовільну стабільність протягом 1 року післяретенційного періоду (рис. 11).

Рис.11

Контроль, який виконували протягом наступних 5 років, виявляв у пацієнта нормальну оклюзію (рис. 12 та рис. 13) та ілюстрував важливість лікування цього неправильного прикусу у належний час.

Рис.12

Рис.13

Обговорення

Протокол лікування, описаний у цій статті, включав використання фіксованого пристрою, відомого як модифікований розширювач Hyrax, щоденні подвійні активації на 1/4 обороту до досягнення максимальної корекції, а також ретенцію протягом 150 днів та подальший контроль кожні 6 місяців. Цей протокол широко використовується в даній клінічній картині та дає високу гарантію успіху.

Використовуваний апарат розроблено на основі приладу Бідермана. Він має спрощену форму з гачками на іклах та дистальними відведеннями до піднебінної поверхні перших постійних жувальних зубів. Цей прилад відрізняється жорсткою структурою, легко адаптується і закріплюється на опорних зубах, легко очищається і дозволяє точно контролювати процес, наслідком якого могла б статися надмірна корекція. Для виправлення функціонального заднього перехресного прикусу можуть використовуватись різні типи апаратів, такі як акрилова пластинка з розширювальним гвинтом та спіральною скрученою. Опис, наведений у цьому протоколі, не вказує на перевагу одного апарату над іншим, а пропонує клінічні дані простого та ефективного методу лікування.

У попередньому дослідженні була рекомендована активація на половину обороту на день і використовувався апарат з розширювачем, який імітував швидке розтягування верхньої щелепи. У цьому протоколі лікування суть полягала в тому, щоб використовувати цю кількість активацій з поправкою на відсутність болю або дискомфорту у пацієнта. Період ретенції в 150 днів відповідає літературі, в якій автори провели клінічне дослідження у дітей у тих самих клінічних умовах, що й у цьому випадку.

2013 року Lippold et al. провели рандомізоване клінічне дослідження для оцінки впливу ортодонтичного лікування у дітей у тимчасовому або змішаному прикусах з функціональним заднім перехрестем і дійшли висновку, що прилади, які використовуються для усунення цієї проблеми, ефективні та сприяють покращенню оклюзійних відносин та росту черепно-лицьового скелета. Автори наголосили на важливості раннього ортодонтичного лікування.

Якщо до кінця періоду статевого дозрівання у пацієнта все ще буде присутній задній перехресний прикус, він не дозволить верхньої щелепи нормально розвиватися в поперечній площині. Тому проблема зубоальвеолярного походження може стати проблемою і для всього скелета, що надалі може вимагати хірургічного втручання з метою корекції.

За даними Пінто та ін., 2001 рік, у період черепно-лицьового зростання, відсутність лікування функціонального заднього перехресного прикусу не призводить до зростання не порушеної сторони верхньої щелепи, тоді як уражена сторона демонструватиме обмежене зростання. Деякі дослідження показали, що це зростання викликатиме асиметрію обличчя.

У дітей з молочним або змішаним прикусами не обов'язково присутні ознаки краніомандибулярної дисфункції при цій патології прикусу, вони можуть розвиватися і в пізнішому періоді зростання. Тому рання діагностика та виправлення цього прикусу у пацієнтів, які перебувають у стадії росту та розвитку зубних рядів, життєво важлива, адже основною метою лікування є нормальний розвиток краніомандибулярного скелета.

Модифікований прилад Hyrax

У цьому протоколі лікування встановлено, що модифікований прилад Hyrax простий у використанні та ефективний для корекції функціонального заднього перехресного прикусу за короткі проміжки часу. Він не вимагає суворої співпраці з пацієнтом.

Якщо вас зацікавила дана тема, хочете познайомитися з іншими протоколами лікування, включаючи перехресний прикус, переходьте на онлайн-урок Перехресний і глибокий прикус: протоколи лікування .

http://www.aegisdentalnetwork.com/