Лейкоплакія. Етіологія, діагностика, клінічні ознаки, варіанти лікування

Лейкоплакія - це хронічний стан, що вражає слизові оболонки, найчастіше в ротовій порожнині. Характеризується надмірною кератинізацією та запаленням, вважається факультативним передраковим станом. Рання діагностика та лікування є критично важливими, оскільки лейкоплакія несе ризик злоякісної трансформації.

Чи хочете ви підвищити свої знання та навички у виявленні та диференціації різних ротових станів для раннього виявлення та лікування? Станьте експертом з “Бібліотеки оральної патології: Управління передраковими та раковими ураженнями ротової порожнини” курсу! Від діагностики лейкоплакії та плоскоклітинного раку до розуміння патології слинних залоз та радіолюцентних уражень, курс охоплює всі ключові протоколи для управління оральними захворюваннями. Це обов'язково для спеціалістів у будь-якій галузі стоматології, які прагнуть оволодіти ранньою діагностикою та лікуванням передракових і ракових уражень.

Визначення лейкоплакії, дане Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), звучить як "білі плями або бляшки, які не можна зішкребти інструментом під час огляду." Ці ураження можуть бути різного розміру, мають різні варіації форми та консистенції і зазвичай не можуть бути видалені механічними засобами. Цей стан є переважно захисною реакцією слизової оболонки, але в той же час лейкоплакія є маркером потенційної злоякісної трансформації.

Поява лейкоплакії не пов'язана з жодним конкретним збудником і є діагнозом виключення. Це робить детальне обстеження та гістопатологічний аналіз необхідними для визначення її природи та прогресування.

Етіологія лейкоплакії

Хоча точна причина лейкоплакії залишається незрозумілою, вважається, що вона виникає внаслідок тривалого впливу подразників. Зовнішні фактори включають механічне подразнення через стоматологічні проблеми (наприклад, гострі зуби, неправильно підібрані протези, виступаючі пломби), споживання гарячої або гострої їжі, алкоголь та хімічний вплив на робочих місцях. Ендогенні чинники включають метаболічні розлади, гормональні дисбаланси та дефіцити вітамінів, таких як вітамін A.

Промислові впливи, такі як електричні поля високої напруги та хімікати в таких галузях, як коксування, видобуток йоду та електроліз, також пов'язані з його розвитком. Крім того, спадкова або вроджена схильність не виключається повністю.

Фактори ризику лейкоплакії

Кілька факторів ризику сприяють розвитку лейкоплакії:

• Використання тютюну: Як куріння, так і жування тютюну є основними чинниками. Куріння вводить поліциклічні вуглеводні, що призводить до механічної, термічної та хімічної травми слизової оболонки.
• Споживання алкоголю: Сильні алкогольні напої посилюють подразнення слизової оболонки і можуть діяти синергічно з тютюном.
• Механічна травма: Хронічне подразнення, викликане стоматологічними пристроями, гострими пломбами або звичками кусання.
• Професійні небезпеки: Вплив барвників, дьогтю, фенолів та формальдегіду.
• Системні захворювання: Стану, такі як діабет, ВІЛ та туберкульоз.
• Недостатність харчування: Особливо вітамінів A та B.
• Генетична схильність: Спадкові фактори можуть підвищувати чутливість до кератинізації слизової оболонки.

Говорячи про анатомічно непридатні та виступаючі пломби, а також реставрації з гострими краями – вони несуть величезний ризик виникнення лейкоплакії. Якщо ви хочете оволодіти мистецтвом композитних реставрацій, приєднуйтесь до “Міжнародних шкіл, що працюють з композитними реставраціями” курсу! Ця програма допоможе вам впоратися навіть з найскладнішими випадками з точністю та впевненістю, впроваджуючи мінімально інвазивні методи та лайфхаки у вашу щоденну практику.

Патогенез лейкоплакії

Лейкоплакія розвивається як кератотична реакція на хронічне подразнення. Стан характеризується різними ступенями потовщення епітеліального шару. Зазвичай залучається підслизова тканина. Є такі запальні зміни, як розпушення та руйнування еластичних волокон. Формування запального інфільтрату, що складається з лімфоцитів та плазматичних клітин, може чергуватися з ділянками фіброзу та склерозу. Ці запальні зміни іноді можуть бути мінімальними або відсутніми, тоді як більш помітні зміни відбуваються в епітелії. Можуть бути ділянки кератинізації, де їх не повинно бути, або кератиновий шар на кератинізованих епітеліальних ділянках товщий, ніж зазвичай. Основні порушення виявляються в третьому (гранулярному) шарі епітелію, де присутні кератогіалін та проміжні філаменти. Патологічні зміни включають гіперкератоз (потовщений кератиновий шар), паракератоз (збережені ядра в кератинізованих клітинах) та акантоз (потовщені епітеліальні шари). Ці зміни часто супроводжуються підслизовим запаленням, фіброзом та судинними змінами, що відображає захисну реакцію на зовнішні стресори.

Клінічні ознаки лейкоплакії

Клінічні ознаки лейкоплакії в значній мірі залежать від того, де вони знаходяться в ротовій порожнині. Найбільш поширеними місцями є ротова слизова оболонка, м'яке та тверде піднебіння, передні ділянки щік, верхня частина язика та його боки, а також дно рота. Зазвичай лейкоплакія починається як помутніння слизової оболонки, з ураженнями, характерними для курців.

Найбільш поширеною формою є плоска лейкоплакія, і вона часто не викликає жодних помітних симптомів, хоча може бути відчуття стискання. Основною морфологічною ознакою є пляма, нерегулярна, помутніла ділянка епітелію з чіткими межами.

Коли виникає лейкоплакія, пацієнти можуть відчувати дискомфорт, печіння або біль, особливо якщо цілісність епітелію порушена. На поверхні можуть утворюватися виразки, тріщини та ерозії, що призводять до болю, який посилюється при механічному, хімічному або термічному подразненні. Це особливо вірно для ерозій або виразок на яснах або язика.

Оскільки лейкоплакія є хронічним станом, пацієнти часто мають труднощі з тим, щоб згадати, коли вперше з'явилися симптоми. Лише коли цілісність епітелію порушена, пацієнти можуть чіткіше визначити, коли почався дискомфорт, печіння або біль. Під час огляду часто відзначається погана гігієна порожнини рота, що може погіршити стан.

Лейкоплакія проявляється в різних формах, кожна з яких має свої особливості:

1. Плоска (Проста) Лейкоплакія:
   • Безсимптомна, часто виявляється випадково.
   • З'являється у вигляді тонких, білих плям з гладкою поверхнею.
2. Варикозна Лейкоплакія:
   • Виникає з плоскої лейкоплакії через хронічне подразнення.
   • Характеризується піднятими, перловими, бородавчастими бляшками з чіткими або нерівними краями, шорсткою поверхнею, що нагадує мозоль.
   • Пацієнти можуть скаржитися на шорсткість або виступання слизової оболонки. Іноді може бути втрата смаку, якщо уражена мова.
3. Ерозивно-виразкова Лейкоплакія:
   • Характеризується ерозіями, тріщинами та виразками.
   • Болюча, особливо під час їжі або механічного подразнення.
4. Волохата Лейкоплакія:
   • Це передраковий диспластичний стан, пов'язаний з вірусом Епштейна-Барра у поєднанні з вірусом папіломи людини, і виникає у осіб з значними дефіцитами імунної системи, таких як ті, хто має ВІЛ/СНІД.
   • Представлена у вигляді піднятих сіркувато-білих плям розміром до 2-3 см, з чіткими краями та шорсткою, ворсистою поверхнею.
   • Особливо схильна до злоякісної трансформації, коли розташована на дні рота, під язиком або на небі та губах.
5. Лейкоплакія, пов'язана з тютюнопалінням (Лейкоплакія, асоційована з курінням):
   • Пов'язана з вживанням тютюну, з зморшкуватими або гладкими білими плямами.
   • Відновлюється після припинення куріння на ранніх стадіях.
6. Еритроплакія:
   • Характеризується блідо-білими ураженнями з яскраво-червоними плямами через підвищену васкуляризацію підепітеліальної сполучної тканини без значної гіперкератозу.
   • Червоні бляшки, які виступають на обмежених ділянках слизової оболонки, часто з нерівними контурами.
   • Високий ризик злоякісності.
7. Лейкоедема:
   • Молочно-білі опалесцентні плями, ця форма часто зустрічається на слизовій оболонці губ або м'якого піднебіння і зазвичай є двосторонньою.
   • Більш виражена у курців і регресує після припинення.
   • Гістологічно показує потовщення епітелію з набряком клітин у шипуватому шарі, без ознак запалення.

Діагностика лейкоплакії

Діагностика включає ретельний огляд, анамнез пацієнта та виявлення факторів ризику. Ключові діагностичні інструменти включають:

1. Візуальний огляд: Виявлення білих уражень, які не можна зішкребти.
2. Пальпація: Оцінка консистенції ураження та навколишньої слизової оболонки.
3. Біопсія: Гістопатологічний аналіз для визначення дисплазії або злоякісності.
4. Диференційна діагностика: Відрізнення лейкоплакії від таких станів, як лишай плоский, кандидоз або афти.
5. Сучасна візуалізація та біомаркери: Інструменти, такі як забарвлення толуїдиновим синім та флуоресцентна візуалізація, можуть допомогти виявити ділянки дисплазії або злоякісності.

Варіанти лікування лейкоплакії

Лікування залежить від форми та тяжкості лейкоплакії:

1. Елімінація подразників:
   • Припинення куріння та вживання алкоголю.
   • Вирішення стоматологічних проблем (наприклад, заміна гострих пломб).
2. Медичне лікування:
   • Топічні ретиноїди для нормалізації кератинізації.
   • Протигрибкове лікування у разі наявності інфекції Candida.
   • Використання протизапальних засобів для зменшення подразнення.
3. Хірургічні втручання:
   • Ексцизія або лазерна абляція для прогресуючих уражень.
   • Кріотерапія для локалізованих уражень.
4. Регулярний моніторинг:
   • Спостереження для раннього виявлення злоякісної трансформації.

Профілактика лейкоплакії

Профілактичні заходи включають:

• Уникнення тютюну та алкоголю.
• Дотримання належної гігієни ротової порожнини.
• Використання захисного обладнання на небезпечних роботах.
• Регулярні стоматологічні огляди для раннього виявлення.
• Збалансоване харчування для запобігання дефіцитам.

Крім того, освіта про фактори ризику та заохочення зміни поведінки є важливими складовими стратегій громадського здоров'я для зменшення випадків лейкоплакії.

Не потрібно говорити, що одним із профілактичних заходів є забезпечення відсутності механічних факторів, які впливають на слизову оболонку ротової порожнини. У випадку носіння знімних повних протезів, які знімаються лише вночі, вони повинні бути добре підігнаними та гладкими. Перетворіть свою практику з курсом “Знімні повні протези та накладні протези: аналогові та цифрові методи виготовлення”! Від зліпків та реєстрації центрального співвідношення до моделювання протезів, доставки та утримання, ви отримаєте цінний досвід, підтриманий відеодемонстраціями, клінічними випадками та експертними порадами, щоб переконатися, що протези, які ви виготовляєте, є високоякісними та безпечними для ваших пацієнтів!

Лейкоплакія є значним клінічним станом, що потребує своєчасної діагностики та лікування через її потенціал до перетворення на рак. Багатопрофільний підхід, що включає стоматологів, патологоанатомів та онкологів, забезпечує ефективне лікування та моніторинг. Заходи громадського здоров'я, спрямовані на освіту та профілактику, можуть суттєво зменшити поширеність та вплив лейкоплакії.

Інтеграція сучасних діагностичних інструментів та терапевтичних досягнень пропонує обнадійливі можливості для зменшення ризиків, пов'язаних з лейкоплакією. Рання інтервенція та постійні дослідження залишаються ключовими для покращення результатів для постраждалих осіб.