Зубна травма у дітей. Причини, класифікація, профілактика, діагностика

Зубна травма у дітей відноситься до порушення анатомічної цілісності зуба та навколишніх тканин, що може призвести до змін у положенні зуба в зубному ряді. Зубна травма зазвичай класифікується як:

• Гостра травма: Виникає внаслідок раптової механічної сили, такої як падіння, спортивні травми або нещасні випадки.
• Хронічна травма: Викликана тривалим надмірним навантаженням на зуби, таким як бруксизм або неправильний прикус.

Зубні травми досить поширені серед різних вікових груп, але особливо часто зустрічаються у дітей. Формування дефектів у зубах та зубних рядах через травму займає друге місце після зубного карієсу у дітей. Важливо зазначити, що інформація про зубні травми у дітей дуже різноманітна. Багато дітей не звертаються за медичною допомогою через свої травми, особливо коли немає значного болю або є лише незначні естетичні проблеми. У деяких випадках діти можуть навіть приховувати факт своєї травми від батьків.

Стоматологічна травма завжди пов'язана з болем, і розуміння того, як ефективно управляти та зменшувати його у дітей, є критично важливим для кожного стоматологічного спеціаліста. Щоб підвищити вашу практику та надати безпрецедентну допомогу, ми запрошуємо вас записатися на трансформаційний курс "Орофаціальний біль у педіатричній та ортодонтичній практиці". Управління болем є не лише клінічною необхідністю, але й важливою частиною забезпечення емоційного благополуччя дітей, які проходять лікування травм.

На відміну від дорослих, де естетичні та функціональні проблеми часто можна швидко вирішити, травма у дітей впливає на розвиваючу стоматологічну систему, що вимагає індивідуального, довгострокового терапевтичного підходу. Наприклад, травма молочних зубів може створити ризики для підлягаючих постійних зубів, прорізування яких може відбутися через кілька років. Аналогічно, анкілоз, що виникає внаслідок травми, може призвести до розбіжностей у вирівнюванні зубів під час росту, ускладнюючи майбутнє лікування.

У випадках зубів з неповним розвитком кореня збереження життєздатності пульпи є критично важливим для подальшого формування кореня та забезпечення кращих довгострокових результатів. Психологічна чутливість також є важливою; лікування маленьких дітей часто представляє виклики, які виходять за межі технічних питань, вимагаючи емпатії та адаптивності.

Обставинні категорії:

1. Домашні травми: Найбільш поширений тип, що становить більшість випадків, часто трапляється у малюків та маленьких дітей через падіння або нещасні випадки під час гри.
2. Травми, пов'язані з дорожнім рухом: Часто пов'язані з автомобільними аваріями або нещасними випадками на велосипеді.
3. Спортивні травми: Переважно спостерігаються у старших дітей, які займаються фізичною активністю, з підвищеним ризиком для тих, хто не використовує захисне спорядження, таке як капи.

Стоматологічна травма має різну поширеність серед вікових груп, що залежить від етапів розвитку та рівнів активності:

• Немовлята (до 1 року): Вразливі через падіння під час раннього стояння або ходьби. Інтрузивна люксація є поширеною, коли зуби стикаються з твердими предметами, такими як рейки ліжечка.
• Малюки (1–3 роки): Мобільність збільшує ризики травм, але нижча висота падінь часто зменшує їх тяжкість.
• Діти дошкільного віку (3–7 років): Період дослідження та безстрашної поведінки, травми часто виникають через ігрове обладнання, меблі або зіткнення.
• Діти шкільного віку (7–12 років): Спортивні та ігрові травми домінують. Верхні різці особливо піддаються ризику, особливо у випадках малоклюзії, виступання та відкритих укусів, які зменшують захисну амортизацію від губ. Крім того, відсутність захисної м'якої тканини навколо губ є помітною через високу поширеність дихання ротом серед дітей та слабкість м'яза orbicularis oris.
• Середній та старший шкільний вік (13–17 років): Спортивні травми, виробничі нещасні випадки та конфлікти серед дітей стають більш домінуючими.

Епідеміологічні дослідження вказують на те, що серед дітей віком до п'яти років 45% мають ознаки порушення цілісності зубів (такі як дефекти або рубці на м'яких тканинах), тоді як цей показник знижується до 23% у старших дітей (до 16 років). Це зниження відображає покращену координацію та збільшений нагляд за дітьми в міру їхнього зростання.

Найчастіші стоматологічні травми у дітей включають:

• Переломи коронки: Найчастіше на медіальному куті верхніх центральних різців.
• Вивихи: Часткове або повне зміщення зуба.
• Комбіновані травми: Такі як вивих з переломами або пошкодженням альвеолярного гребеня.

Невилікувані травми можуть призвести до:

• Некроз пульпи: Зупинка розвитку кореня у незрілих зубах.
• Знищення зони росту постійних зубів: Призводить до позиційних аномалій окремих зубів або ділерації та деформації зубного зачатка або резорбції.
• Хронічні пародонтальні інфекції: Включаючи абсцеси, остеомієліт або утворення кіст.
• Неправильний прикус: Внаслідок невилікуваних проблем з вирівнюванням або втрати зубних структур.

Управління стоматологічною травмою

1. Початкова допомога:
   • Надайте першу допомогу, таку як холодні компреси для зменшення набряку та тиск для контролю кровотечі.
   • Забезпечте термінову направлення до дитячого стоматолога, оскільки затримка в лікуванні може погіршити ускладнення.
   • Громадська освіта щодо протоколів першої допомоги при стоматологічних травмах є важливою для зменшення ризику подальшого пошкодження.
   • У разі будь-якої стоматологічної травми, якщо загальний стан дитини стабільний (свідомий, стійкий під час ходьби і без кровотечі), її слід супроводжувати дорослим до стоматолога, а батьків або опікунів слід сповістити.
   • Якщо дитина проявляє будь-які ознаки млявості або збудження, слід викликати екстрені служби та батьків.
2. Спеціалізоване лікування:
   • Втручання залежать від типу та тяжкості травми, починаючи від повторної імплантації та шини до відновлювальних процедур для зламаних зубів.
   • У випадках неповного розвитку кореня збереження життєздатності пульпи є надзвичайно важливим для подальшого росту.
3. Спостереження та моніторинг:
   • Клінічні та рентгенографічні оцінки проводяться з інтервалами (1, 3, 6, 12 місяців) і щорічно, поки ріст не стабілізується.
   • Моніторинг забезпечує раннє виявлення ускладнень, таких як анкілоз або запальна резорбція, які можуть порушити цілісність зубного ряду.

Психологічні та соціальні аспекти

Управління наслідками стоматологічної травми полягає не лише в наданні медичної допомоги, але й у керуванні емоційним та психологічним впливом на молодих пацієнтів. Для дітей страх і біль, пов'язані зі стоматологічними травмами, можуть створювати бар'єри для дотримання лікування. Педіатричні стоматологи повинні застосовувати емпатійні, орієнтовані на дитину підходи, щоб сприяти співпраці та комфорту під час лікування. Якщо ви хочете оволодіти навичками, необхідними для навігації в цих делікатних ситуаціях, курс "Психологія та управління поведінкою дітей" розроблений спеціально для вас. Це комплексне онлайн-навчання забезпечує лікарів інструментами для впевненого спілкування з дітьми та підлітками, забезпечуючи їх відчуття безпеки та підтримки під час лікування.

Класифікація

МКХ-10:

S02.5 Перелом зуба. Зламаний зуб

S03.2 Вивих зуба

МКХ-11:

NA0D Травма зубів або підтримуючих структур

• NA0D.0 Травма твердих зубних тканин і пульпи
  •  NA0D.00 Інфракція емалі
  •  NA0D.01 Перелом емалі
  •  NA0D.02 Перелом емалі-дентину
  •  NA0D.03 Ускладнений перелом коронки
  •  NA0D.04 Неускладнений перелом коронки-根
  •  NA0D.05 Ускладнений перелом коронки-根
  •  NA0D.06 Перелом кореня
  •  NA0D.0Y Інша специфікована травма твердих зубних тканин і пульпи
  •  NA0D.0Z Травма твердих зубних тканин і пульпи, неуточнена
• NA0D.1 Травма пародонтальних тканин
  •  NA0D.10 Струс пародонтальної тканини
  •  NA0D.11 Сублюксація зуба
  •  NA0D.12 Екстрактивна люксація зуба
  •  NA0D.13 Латеральна люксація зуба
  •  NA0D.14 Інтрузивна люксація зуба
  •  NA0D.15 Авульсія зуба
  •  NA0D.1Y Інша специфікована травма пародонтальних тканин
  •  NA0D.1Z Травма пародонтальних тканин, неуточнена
•  NA0D.Y Інша специфікована травма зубів або підтримуючих структур
•  NA0D.Z Травма зубів або підтримуючих структур, неуточнена

Профілактика травматичних стоматологічних травм

Хоча причини стоматологічних травм різноманітні, значна їх частина може бути ефективно запобігнута. Ця стратегія профілактики охоплює три ключові сфери:

1. Освіта в галузі охорони здоров'я
2. Модифікації середовища
3. Законодавчі заходи

Для дітей віком від 1 до 3 років запобігання побутовим травмам вимагає продуманого дизайну та організації їх житлових просторів. Ігрові зони повинні мати безпечні поверхні, які можуть пом'якшити падіння, захищаючи дітей під час їхніх ігор або з висоти ігрового обладнання. Найбільш ефективним заходом профілактики для маленьких дітей є пильний нагляд.

Коли діти досягають віку від 7 до 10 років, їх ігрова активність зростає, і батьки повинні забезпечити їхню безпеку, надаючи захисне спорядження для таких видів діяльності, як катання на велосипеді та роликах. Важливо визначити найменш небезпечні місця для цих видів діяльності та допомогти у розвитку стабільних навичок їзди. Один з проактивних підходів до зменшення травматичних стоматологічних травм - це раннє ортодонтичне лікування для виступаючих центральних різців.

Для підлітків, які займаються спортом з високим ризиком—таким як хокей, футбол, контактні види спорту, дайвінг, гімнастика – захисне спорядження стає критично важливим. Шоломи, маски для обличчя та індивідуально виготовлені капи є необхідними для захисту їх зубів і щелеп.

Травми зубів у дітей вимагають нюансованого підходу, який враховує стадію розвитку дитини, психологічні потреби та потенційні довгострокові наслідки для їх зубних і лицьових структур. Раннє та спеціалізоване втручання, в поєднанні з профілактичними стратегіями, забезпечує кращі результати для постраждалих дітей.

Ключові компоненти процесу обстеження

Дотримання встановлених принципів при оцінці дітей з гострою травмою зубів забезпечує точний діагноз, ефективне планування лікування та мінімізує як негайні, так і довгострокові ускладнення.

1. Історія та первинна оцінка
   • Аналіз скарг: Почніть з розгляду занепокоєнь дитини. Скарги, такі як біль, кровотеча або труднощі з прикусом, можуть вказувати на специфічні види травм, такі як вивих або переломи щелепи. Біль під час укусу може сигналізувати про переломи коронки, кореня або навколишньої кістки.
   • Історія травми: Зрозумійте обставини травми—як, коли і де це сталося. Ця інформація допомагає визначити місця травм і їх тяжкість. Наприклад, фронтальні удари часто викликають переломи коронки або щелепи, тоді як падіння на м’які поверхні може призвести до вивиху або переломів кореня.
   • Забрудненість і чутливість до часу: Визначте забрудненість рани та час, що минув з моменту травми. Життєздатність пульпи може знизитися протягом кількох годин, що вимагає термінового втручання. Профілактика правця може бути необхідною, якщо рана забруднена.
2. Клінічна та неврологічна оцінка
   • Перевірка поведінки та неврологічні тести: Оцінюйте наявність ознак травми голови або шиї, включаючи змінену свідомість, нудоту або сенсорні дефіцити в обличчі. Унікально для педіатричних випадків, симптоми, такі як головний біль або нудота, можуть з’явитися через кілька днів після інциденту. Батькам слід порадити стежити за цими ознаками та звертатися за неврологічною допомогою, якщо це необхідно.
   • Зовнішній огляд: Шукайте травми голови та шиї, включаючи порізи, набряки, гематоми, подряпини та асиметрію обличчя. Пальпація лицьових кісток допомагає виявити переломи. Розгляньте профілактику правця. Кров або рідина з носа чи вух можуть вказувати на переломи основи черепа. Травми підборіддя можуть вказувати на непряме ушкодження скронево-нижньощелепного суглоба.
   • Огляд ротової порожнини: Оцініть стан м’яких тканин рота, перевіряючи наявність сторонніх предметів у ранах. Кожен зуб слід оцінити на структурну цілісність, рухливість, положення та зміни кольору. Перевірте наявність кровотечі з ясен або альвеолярної ямки, що свідчить про вивих або переломи.
3. Діагностичні тести
   • Теплові та електричні тести пульпи: Використовуються для оцінки життєздатності нерва, хоча можуть бути ненадійними відразу після травми. Тести є більш інформативними, коли їх повторюють через певні інтервали (наприклад, через тиждень, потім щомісяця) для моніторингу змін у стані пульпи та виявлення некрозу пульпи.
   • Трансилюмінація: Виявляє тріщини в твердих зубних тканинах, забезпечуючи ретельну оцінку.
   • Рентгенологічне обстеження: Необхідне для виявлення переломів, стадій розвитку кореня та положення пошкоджених зубів. Варіанти включають інтраоральні рентгенограми, панорамні знімки та КТ-сканування для більш серйозних травм. Можливо, знадобляться кілька кутів для точного діагнозу.
   • Доплерівська флометрія: Оцінює кровотік для визначення життєздатності пульпи, надаючи неінвазивний діагностичний варіант.
4. Документація та подальше спостереження
   • Комплексна документація травми та результатів є критично важливою для планування лікування, страхових вимог та потенційних юридичних питань.
   • Подальші тести та знімки необхідні для моніторингу загоєння та виявлення пізніх ускладнень, таких як некроз пульпи або анкілоз.

Коли трапляється стоматологічна травма, кожна секунда має значення. Бути готовим діяти рішуче під тиском може суттєво вплинути на результати. Якщо ви хочете зрозуміти, як насправді працює стоматологічна травма і як ефективно та впевнено її лікувати, "Онлайн Енциклопедія Стоматологічної Травми" є найкращим ресурсом для вас! Поглибте свої знання про реакцію зубів та оральних тканин на травму та дізнайтеся про першу допомогу, діагностичні стратегії та покрокове лікування стоматологічних та м'якотканинних травм.

Стоматологічна травма у дітей представляє складну взаємодію фізичних, розвиткових та психологічних факторів. Для вирішення цих травм потрібен комплексний підхід, що включає профілактику, невідкладну допомогу, спеціалізоване лікування та довгострокове спостереження. Дитячі стоматологи відіграють ключову роль у пом'якшенні впливу травми, сприянні відновленню та захисту орального здоров'я зростаючих дітей.