Остеопатія та дисфункція ВНЧС

Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба обумовлена комплексом структурних, оклюзійних та м'язових порушень на тлі різних гуморальних та психогенних факторів. Дана патологія рідко буває пов'язана з захворюваннями запального характеру.

Комбіноване лікування дисфункції СНЩС у стоматолога та остеопата на вебінарі Місце остеопатії у сучасній стоматології.

Виділяють два головних причинних фактора, що призводять до появи патології м'язово-суглобового комплексу:

• оклюзійно-артикуляційний;
• психогенний.

Оклюзійні порушення

Міжоклюзійні контакти та виникле напруження у тканинах пародонту під час пережовування їжі за допомогою центрального відділу нервової системи "перепрограмовують" роботу СНЩС та м'язів, залучаючи до патологічного ланцюга всі органи щелепно-лицевої області. Формування оклюзійних порушень обумовлене нераціональним протезуванням або помилками ортопедичного лікування, також терапевтичним лікуванням навіть єдиного зуба, ураженого карієсом, якщо при його виконанні не була відновлена природна анатомічна форма та розміри коронки зуба.

Малюнок 1. Дисфункція ВНЧС.

Окремо варто зазначити порушення оклюзії та проведення на цьому тлі ортодонтичного лікування, яке здатне призвести до непоправних уражень у функціонуванні скронево-нижньощелепного суглоба, оскільки адаптаційні можливості організму не у всіх пацієнтів можуть впоратися з такою масштабною перебудовою, що провокує формування дисфункції.

Структурні порушення

До даної групи порушень належать зміни просторових взаємовідносин компонентів ВНЧС: суглобового диска, задискової області, капсульно-зв'язкового апарату, компонентів кондило-м'язової системи.

М'язові порушення

Викликані порушенням координації у функціонуванні жувальних м'язів, механічним перевантаженням м'язових волокон, тонічними спазмами. Істотна роль у патогенезі м'язових порушень належить однобічному характеру жування, бруксизму, професійній діяльності пацієнтів, чия робота пов'язана з підвищеною мовною навантаженням, включаючи музикантів. Наукові дослідження дозволили встановити, що патологія функції суглоба пов'язана з порушеннями нервово-м'язового механізму, який здійснює контроль і регуляцію всіх суглобових рухів.

Малюнок 2. Структурні порушення в суглобі.

Психогенні фактори

Є важливими етіологічними передумовами появи дисфункцій ВНЧС, їх роль також висока, як і вплив оклюзійних і структурних порушень, що пояснюється їх тісним взаємозв'язком і впливом один одного. Патологічна артикуляція і ірраціональна психологічна відповідна реакція на стресову ситуацію стимулюють некоординовані скорочення різних груп жувальної мускулатури або їх надмірне напруження.

Неврологічні порушення

Соматичні порушення неврологічного генезу здатні проявлятися клінічно симптомами дисфункції ВНЧС, при цьому вони частіше за все викликані захворюваннями різних систем організму (ендокринної, опорно-рухової, імунної).

Травматичні порушення

Хронічні та гострі травми є частою причиною розвитку дисфункцій ВНЧС. При цьому можна виділити макротравми:

• перелом щелепи,
• удар,
• травми, які безпосередньо не пов'язані з нижньою щелепою.

Малюнок 3. Жувальна мускулатура.

Мікротравми:

• бруксизм,
• передчасний контакт на реставрації, штучній коронці, мостовидному протезі.

Анатомічна схильність

У формуванні дисфункції ВНЧС особлива роль належить анатомічній схильності.

Захворювання внутрішніх органів різних систем: серцево-судинної, обміну речовин на тлі стресової ситуації здатні істотно ускладнити діагностику порушень ВНЧС та ускладнити їх лікування. Дисфункція ВНЧС, як прояв системних захворювань людини, зумовлює залучення скелетної мускулатури голови та шиї у патологічний процес.

Якщо початковий патологічний фактор викликаний міжоклюзійними порушеннями та патологією м'язових волокон, то спочатку формується дисфункція, а далі приєднуються ознаки асептичного запалення та деструкції суглобових тканин, в результаті зміни розташування елементів суглоба.

Якщо первинний патологічний фактор – це загальне захворювання (порушення метаболізму, інфекційні процеси) або травматичні пошкодження, то характерні поєднані ураження, в яких чітко простежуються симптоми артриту, артрозу або анкілозу.

У етіології дисфункції ВНЧС прийнято виділяти наступні групи факторів: схильні та підтримуючі.

До схильних належать:

• оклюзійні порушення,
• ураження жувальної мускулатури,
• морфофункціональні зміни кістково-м'язового апарату.

До підтримуючих належать:

• психовегетативний синдром,
• вторинні порушення в жувальній мускулатурі та скронево-нижньощелепному суглобі,
• гіпокальціємія.

Обстеження пацієнта на прийомі у остеопата

Основу діагностики складає збір основних скарг пацієнта на момент відвідування лікаря-остеопата. Це значно полегшує процес обстеження. При наявності у хворого специфічних скарг, які відносяться топографічно до зубощелепного апарату та щелепно-лицевої області, необхідно припустити наявність дисфункції ВНЧС і приступити до наступного протоколу обстеження.

Малюнок 4. Огляд пацієнта на прийомі у остеопата.

Для полегшення завдання лікарям-остеопатам при проведенні диференційної діагностики рекомендована наступна тактика: скарги, які пред'являє пацієнт при підозрі на дисфункцію ВНЧС, прийнято поділяти на групи.

До першої групи належить специфічний симптомокомплекс, який включає скарги, безпосередньо пов'язані з ВНЧС, жувальною мускулатурою та зубами:

• шум, що виникає всередині суглоба при виконанні нижньою щелепою рухів (крепітація, щелепання, хрускіт);
• порушення траєкторії та/або амплітуди рухів нижньої щелепи під час акту відкриття або закриття рота (у нормі дана траєкторія відповідає вертикальній прямій лінії), відсутність симетрії при відкриванні рота, блокування рухів щелепи;
• міжоклюзійний дискомфорт;
• болісність або відчуття напруги в тригерних точках;
• збільшення чутливості тканин зубів до перепадів температури;
• поява асиметрії обличчя внаслідок гіпертрофії скроневої або частіше жувальної мускулатури;
• виникнення парестезій слизової порожнини рота (відчуття печіння, сухості);
• болісні відчуття при пережовуванні або відкушуванні твердої їжі, спробі широко відкрити рот;
• свідоме або несвідоме сильне стискання зубів, пацієнт часто прокидається зі стиснутими зубами;
• підвищення втомлюваності жувальної мускулатури;
• збільшення стирання зубів.

Вищеперелічені скарги є частою причиною первинного звернення пацієнта до остеопата.

Неспецифічний симптомокомплекс, який відноситься до клінічної картини, характеризуючи симптоми, що безпосередньо стосуються скронево-нижньощелепного суглоба, але виходять за межі жувального апарату:

• біль у вухах, відчуття шуму та дзвону, погіршення слуху, закладеність, рідко пацієнт втрачає слух;
• порушення зору, болісні відчуття в очах, фотофобія;
• обмеження рухливості та біль у плечовому поясі, шийному відділі хребта;
• головні болі (типова локалізація – це область потилиці, лоба, скронева область), біль має іррадіюючий характер;
• відчуття печіння в носі, першіння в горлі;
• часті запаморочення;
• стан стресу, депресії, втрата сну;
• зниження працездатності, підвищення втомлюваності.

Малюнок 5. Діагностика відкривання рота.

Ці симптоми можуть поєднуватися по-різному у різних пацієнтів. Часто зустрічається єдиний симптом, наприклад, обмеження відкривання рота, або зигзагоподібна траєкторія руху щелепи при відкриванні рота, або визначаються клацання при русі нижньої щелепи. Важливо звертати увагу при обстеженні пацієнта на появу ранніх ознак патології: звукових явищ під час відкривання та/або закривання рота, періодичного болю помірної інтенсивності в області суглоба, підвищеної втомлюваності жувальної мускулатури. Ці симптоми не завдають дискомфорту пацієнтам, тому з ними на прийом за допомогою хворий малоймовірно звернеться.

Лікар при уважному опитуванні та зборі анамнезу, а також проведенні клінічного огляду, у разі виявлення вказаних симптомів зобов'язаний проінформувати пацієнта, пояснити важливість консультації у гнатолога або стоматолога-ортопеда. Найбільш сприятливий прогноз лікування спостерігається на ранніх стадіях патології. У випадку запущених поєднаних форм (анкілоз або остеоартроз) консервативні методики не здатні нормалізувати функціонування ВНЧС.

Значення остеопатії у клінічній стоматологічній практиці на вебінарі Взаємозв'язок стоматології та остеопатії: вплив остеопатичних дисфункцій на стоматологічний статус.