Порівняльна характеристика часткових знімних протезів

Карієс та його ускладнення, аномалії прикусу, некаріозні ураження зубів, захворювання пародонту, травматичні пошкодження, одонтогенні та неодонтогенні запальні захворювання щелеп, новоутворення призводять до утворення у пацієнта дефектів зубних рядів. У 70% хворих у віці старше 45 років порушена цілісність зубних рядів.

Все про знімне протезування для команди "ортопед - зубний технік" на онлайн-курсі Повне знімне протезування.

Дефекти зубного ряду представляють собою незворотній процес, це захворювання зубощелепної системи важкого ступеня тяжкості, яке супроводжується розвитком інших патологічних станів з характерною симптоматикою.

Без спеціалізованої стоматологічної допомоги пацієнту не обійтися. Ортопедичне лікування дозволяє усунути набутий дефект зубної дуги, призупинити або повністю позбавити пацієнта від деструктивних та запальних процесів, попередити подальші деформації. В основі протезування – можливість передати частину навантаження на пародонт опорних зубів завдяки наявності в них фізіологічних резервів, але з обов'язковим урахуванням межі витривалості цих зубів. 

Малюнок 1. Частковий знімний пластинковий протез.

Види протезів

Усі протези, які можна використовувати для усунення дефектів зубних рядів, поділяються на наступні групи:

1. Мостоподібні протези. Особливістю цих конструкцій є те, що вони спираються переважно на зуби, які обмежують набутий дефект. При цьому навантаження передається за допомогою періодонта опорних зубів. Таким чином ці протези вважаються фізіологічними.
2. Часткові знімні протези. Це знімні протези, серед них зустрічаються спираючі та неспираючі. Навантаження в спираючих конструкціях сприймається та передається змішаним шляхом: за допомогою періодонта зубів, на яких фіксується протез, також за допомогою альвеолярного відростка. Останній покритий тканинами, які абсолютно не пристосовані для того, щоб дане навантаження сприймати. До групи спираючих протезів належать дугові та бюгельні конструкції (Bugel по-німецьки – це дуга) та пластинкові знімні, що мають у своїй конструкції елементи, що забезпечують передачу тиску змішаним шляхом.
3. До неспираючих протезів належать пластинкові, оснащені утримуючими кламмерами протези, які жувальний тиск передають виключно на піднебіння, тіло щелепи та альвеолярні відростки – тканини, що формують протезне ложе, абсолютно не пристосовані переносити навантаження.

Мостоподібні протези є першими конструкціями, які почали застосовувати, щоб відновити цілісність зубного ряду, це найбільш поширені протези, практично повністю здатні відновити жувальну ефективність у пацієнта.

Рисунок 2. Мостоподібний протез.

Окрім мостоподібних, при більш обширних дефектах зубної дуги використовують знімні протези. Зі збільшенням протяжності дефекту показання до створення незнімної конструкції звужуються, а знімної — розширюються.

Конструктивні особливості знімного сучасного протеза

Особливості конструкції знімного протеза залежать від низки факторів:

• топографія дефекту;
• протяжність дефекту;
• кількість збережених зубів;
• стан залишених у порожнині рота зубів, їх пародонт;
• стан вистилаючої ложе протеза слизової оболонки;
• ступінь атрофії альвеолярного відростка;
• анатомічні особливості твердого піднебіння.

Малюнок 3. Металевий базис.

Незалежно від конструктивних особливостей, будь-який знімний протез включає:

• базис,
• кламери, що утримують пристосування,
• штучні зуби.

Дуговий протез крім перелічених елементів додатково оснащений дугою та її відгалуженнями.

Основний недолік пластинкових протезів – це розташування їх на тканинах, не здатних сприймати жувальний тиск, який через цю причину не досягає потрібної величини, як при протезуванні мостоподібними протезами, де жувальний тиск передається за допомогою періодонту зубів, природним шляхом.

Це зумовлює той факт, що жувальна ефективність або функціональна цінність неопорних знімних пластинкових протезів істотно нижча, ніж у мостоподібних. Основна причина даної різниці полягає у сприйнятті тиску тканиною, яка не призначена для цих цілей.

Дія постійного тиску базису на неспеціалізовані тканини ложа протеза, не здатні сприймати його, провокує запуск атрофічних явищ. Спостерігається збільшення десквамації епітелію, що призводить до ослаблення стійкості слизової до різних подразників, внаслідок цього в ній зароджується запальний процес з хронічним перебігом. Ділянка протеза, що примикає до краю ясен та шийок зубів, провокує розвиток пришийкового карієсу, хвороби пародонту з прогресуючим формуванням патологічних зубодесневих кишень. Фіксуючі протез кламери постійно ковзають по поверхні коронки опорного зуба. В результаті протез то занурюється при навантаженні в слизову, то повертається при усуненні навантаження в початкове положення. Таке ковзання викликає травмування емалі, супроводжується появою гіперестезій, а в подальшому – каріозних уражень.

Беззаперечна перевага знімних протезів у порівнянні з незнімними мостоподібними – це їх гігієнічність.

Малюнок 4. Бюгельний протез.

Враховуючи недоліки описаних видів протезів, їх еволюція рухалася в напрямку збереження знімності, мінімізації протяжності протезного базису, рівномірного перерозподілу між опорними зубами та слизовою ложем протеза жувального тиску з одночасним підвищенням функціональної цінності та стійкості протеза. При зменшенні протяжності базису зростає питомий тиск. Для компенсації цього явища частину навантаження перерозподіляли на опорні зуби. Дана тенденція обумовила появу опорних протезів.

Елементи знімного протезу

Незважаючи на поступову модернізацію, принциповими конструкційними елементами пластинчастого знімного протезу залишаються:

• базис (з металу або пластмаси),
• штучні зуби,
• фіксуючі механічні пристосування.

Базис

Пластинка з металу або пластмаси – це основа, або базис, будь-якого знімного протезу, на ній фіксуються штучні зуби, а також елементи, що забезпечують утримання протезу в роті. Розташовується базис на нижній щелепі – на альвеолярному відростку, а на верхній — ще й на твердому піднебінні. Штучні зуби забезпечують передачу жувального тиску через базис на слизову ложе протезу.

Негативні явища, пов'язані з протезним базисом:

• порушення всіх видів чутливості в області слизової ложа протезу,
• порушується мова,
• утруднене самоочищення слизової,
• часто розвивається блювотний рефлекс,
• слизова піддається запальним змінам,
• в області опорних зубів часто виникають патологічні пародонтальні кишені.

Вимоги до базису протеза

Він повинен мати пружність, достатню міцність, мати мінімальну пластичність, щоб перерозподіляти рівномірно жувальний тиск на тканини протезного ложа.

Для підтримання хорошого рівня гігієни, матеріал базису повинен мінімально адсорбувати харчові продукти, елементи ротової рідини, легко піддаватися звичайному гігієнічному чищенню.

Базисні пластмаси отримали широке поширення як матеріал для базисів протезів, в їх основі – акрилові полімери, також співполімери та наповнювачі.

З базисної пластмаси неможливо виготовити базис високої міцності, для цих цілей застосовуються сплави металів: кобальт-хромовий сплав, нержавіюча сталь.

Благородні метали та їх сплави для виготовлення базисів не використовуються через їх недостатню міцність, дорожнечу, але основна причина – готовий знімний протез виходить занадто важким, це неприйнятно при лікуванні пацієнтів, особливо з дефектами верхніх зубних рядів.

Малюнок 5. Повний знімний протез.

Товщина металевого базису значно менша, ніж пластмасового, а міцність – краща. Завдяки хорошій теплопровідності та невеликій товщині базису пацієнти швидше звикають до металевих базисів, краще до них адаптуються, але тут дуже важливо, щоб внутрішній рельєф протеза максимально повторював мікрорельєф ложа протеза. Цього можна досягти за допомогою точного лиття кобальт-хромового сплаву.

Протяжність протезного базису визначається кількістю залишених у пацієнта зубів, ступенем атрофії кісткової тканини, наявністю торуса та вираженістю небного склепіння, піддатливістю слизової.

Детальні цифрові та аналогові протоколи виготовлення знімних протезів на клінічному та лабораторному етапах на онлайн-курсі Повне знімне протезування для лікарів та техніків.