Кандидозний стоматит. Етіологія, симптоми, діагностика

Кандидозний стоматит, оральний кандидоз, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, а в народі — молочниця – все це синоніми одного й того ж захворювання, причиною якого є дріжджоподібні гриби. У статті розглянемо етіологію, симптоми та діагностику кандидозного стоматиту.

Більше корисної інформації про захворювання слизової оболонки порожнини рота в розділі нашого сайту Навчання з Пародонтології.

Етіологія кандидозного стоматиту

Причиною кандидозного стоматиту є дріжджоподібні гриби роду Candida. Ці гриби належать до недосконалих грибів, деутероміцетам, які мають складну будову. У них є клітинна стінка, яка складається з 5-6 шарів, є перфоративний орган, що впливає на клітини господаря, вони мають істотні відмінності у порівнянні з іншими дріжджоподібними грибами.

Відмінність грибів роду Candida від інших дріжджоподібних грибів наступна:

• здатність рости в середовищі з температурою 30-37 градусів цельсія;
• оптимальне середовище — слабокисле/кисле (pH = 5,8 – 6,5);
• здатність ферментувати вуглеводи (основне джерело харчування);
• аероби (люблять кисень);
• вибирають середовища з глікогеном.

Кандиди є умовно-патогенними грибами, це означає, що за відсутності передумов, вони безпечні. Але як тільки відбуваються зміни в цьому балансі, вони стають патогенними. Важливо розуміти, які саме умови призводять до активації патогенності грибів роду Candida. Адже тут головну роль відіграють не фактори патогенності, а стан імунної захисту людського організму. Звичайно, патогенність грибів роду Candida для тварин і людини різна. Для людини найбільш небезпечною є Candida albicans, для дітей – Candida tropicalis.

Предрасполагающие факторы для кандидозного стоматита

Фактори, які сприяють активації патогенних факторів кандидами, наступні:

• зниження захисних сил організму – імунітету;
• наявність вроджених або набутих імунодефіцитів;
• порушення обмінних процесів, ендокринні порушення (цукровий діабет, аменорея, залізодефіцитні стани);
• авітамінози (особливо вітамінів В1, В2, В12, які беруть участь у придушенні дії мікроорганізмів);
• гострі інфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань;
• захворювання жіночих статевих органів;
• тривалий прийом оральних контрацептивів;
• вагітність;
• опіки великих розмірів;
• ракіт;
• недоношеність;
• онкологія;
• хвороби шлунково-кишкового тракту;
• прийом антибіотиків, великих доз наркотиків, імунодепресантів;
• умови праці. Було помічено, що люди, які працюють на гідролізно-дріжджових заводах, на заводах з виробництва антибіотиків, пива та інших алкогольних напоїв, частіше інших хворіють кандидозним стоматитом;
• недотримання правил особистої гігієни;
• недотримання чистоти та порядку в предметах домашнього вжитку (кандиди можуть знаходитися на дитячих іграшках, тарілках, чашках);
• споживання немитих овочів, фруктів;
• у дітей-грудничків найчастіше кандидозний стоматит утворюється при їх перегріванні, тобто при носінні тісних піжам, об'ємному пеленанні.
• штучне вигодовування дітей до 6 місяців;
• ятрогенні фактори: гострі краї пломб, неправильно підігнані зубні протези, хімічні опіки формаліном, миш'яковистими пастами. Все, що призводить до порушення цілісності слизової порожнини рота.

Як видно, причин і факторів активації кандид дуже багато. Тому підхід до лікування має бути адекватним, а лікувати спочатку потрібно причину, а вже потім прояви.

Патогенез кандидозного стоматиту

Патогенез кандидозного стоматиту досить простий: гриб розташовується на поверхні слизової порожнини рота або на поверхні шкіри, при відсутності пошкодження або провокуючих факторів — не проникає всередину епітелію; при наявності проникає і починається видима патологія.

Однак, це лише два з п'яти механізмів дії грибів на організм. Кандидоз – це дуже серйозна проблема, адже він здатний поширюватися і на органи. Так, після проникнення в епітелій, кандида здатна взаємодіяти з макрофагами та нейтрофілами. Після чого проникає в клітини таких органів як печінка, серце, нирки – утворюються гранульоми. І найостанніший і зловісний етап – проникнення в кров і розвиток кандидемії. Після чого настає смерть.

Класифікація кандидозного стоматиту

Класифікація кандидозного стоматиту за МКХ-10:

• АОО-В99 Деякі інфекційні та паразитарні захворювання;
• В35-В49 Мікози;
• В37 Кандидоз
• В37.0 Кандидозний стоматит – молочниця порожнини рота.

Класифікація кандидозного стоматиту Н.Д.Шеклаков:

• Поверхневий кандидоз слизових оболонок, шкіри, нігтів;
• Хронічний генералізований (гранулематозний) кандидоз;
• Вісцеральний (системний) кандидоз.

За перебігом:

• Гострий псевдомембранозний кандидоз (молочниця);
• Гострий атрофічний кандидоз;
• Хронічний гіперпластичний кандидоз;
• Хронічний атрофічний кандидоз.

Симптоми кандидозного стоматиту

Симптоми кандидозного стоматиту:

• біль при прийомі їжі;
• біль у спокої;
• печіння;
• свербіж;
• сухість порожнини рота;
• неприємний запах із рота;
• наявність плям на слизовій;
• спотворення (зміна) смаку;
• кровоточивість ясен;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• підвищення температури тіла.

Найчастіше виразки розташовуються на слизовій оболонці щік, небних мигдалин та губ з внутрішньої сторони. Рідше всього на язиці та під язиком.

Діагностика кандидозного стоматиту

Діагностика кандидозного стоматиту буде базуватися на опитуванні пацієнта та клінічному огляді спеціалістом. Крім того, для підтвердження діагнозу КАНДИДОЗНИЙ стоматит необхідно проводити лабораторну діагностику. Для цього роблять зіскоб (мазок) з поверхні та відсилають у лабораторію. У лабораторії матеріали досліджуються у 2 напрямках:

• посіви на живильні середовища — середовище Сабуро, сусло – агар або кандида – агар;
• мікроскопія забарвлених мазків.

Виділення 300 колоній в 1 мл говорить про кандидоносійство. Виявлення більшої кількості колоній при первинному посіві вказує на кандидоз. Але діагноз підтвердиться тільки при повторному посіві і коли числа будуть вищі, ніж 300 колоній на 1 мл.

Гострий псевдомембранозний кандидоз

Гострий псевдомембранозний кандидоз є найчастішою формою кандидозу слизової оболонки порожнини рота. Саме гострий псевдомембранозний кандидоз і є молочницею, а не які-небудь інші види кандидозу. Частіше хворіють немовлята та ослаблені дорослі.

Симптоми гострого псевдомембранозного кандидозу:

• скарги на відмову дитини від годування;
• діти в'ялі та вередливі;
• скарги на біль при прийомі їжі, печіння та сухість у роті.

Клініка гострого псевдомембранозного кандидозу:

На слизовій оболонці порожнини рота — білі або синьо-білі плями, наліт, що нагадує «сирні маси», які при зіскоблюванні залишають гіперемовану поверхню. У інших випадках наліт важко зіскоблюється, кровоточить, відкривається ерозована поверхня. Процес частіше зачіпає язик, піднебіння, губи, але може поширюватися на глотку, гортань та стравохід. При відсутності лікування гострий псевдомембранозний кандидоз переходить в гострий атрофічний кандидоз.

Гострий атрофічний кандидоз

Симптоми гострого атрофічного кандидозу

• скарги на сухість та печіння в роті;
• біль під час жування, під час розмови;
• неможливість відкрити рот ширше;
• скарги на лусочки на губах;
• на сухість та тріщини губ.

Клініка гострого атрофічного кандидозу

Клініка гострого кандидозного стоматиту відрізняється від клініки гострого псевдомембранозного кандидозу ВІДСУТНІСТЮ нальоту.

При гострому атрофічному кандидозі слизова гіперемована, вогненна, ще й суха, що утруднює відкривання порожнини рота. Нальоту немає. На язиці атрофія сосочків (тобто згладженість малюнка), язик гладкий та яскраво-червоний. Можуть бути відбитки зубів на язиці. Червона облямівка губ гіперемована, суха, з наявністю сірих лусочок. У кутках губ – тріщини та ерозії.

Хронічний гіперпластичний кандидоз

Симптоми хронічного гіперпластичного кандидозу

• скарги на біль при прийомі гострої, гарячої їжі;
• спотворення (зміна) смаку;
• печіння в роті.

Клініка хронічного гіперпластичного кандидозу

На гіперемійованій слизовій помічають появу бляшок («бруківка»). Бляшки сіро-білі, щільно спаяні зі слизовою, що при знятті сприяє кровоточивості та болючості. Найчастіше знаходяться на спинці язика. Можуть поширюватися на мигдалики, зів, горло та стравохід.

Хронічний атрофічний кандидоз

Найчастіше хронічний атрофічний кандидоз діагностують у пацієнтів з наявністю протезів у роті.

Симптоми хронічного атрофічного кандидозу

• скарги на печіння;
• скарги на біль під час прийому їжі;
• скарги на сухість у роті

Клініка хронічного атрофічного кандидозу

Слизова під протезним ложем набрякла і гіперемована. В окремих місцях легко знімний білий наліт. При знятті білого наліту – гіперемована поверхня. В кутках рота – ерозії, покриті білим налітом. Може спостерігатися ураження язика: язик гладкий, сосочки атрофовані, відбитки зубів на язиці. У деяких випадках відзначають гіпертрофію ниткоподібних сосочків – «чорний волохатий язик».

Лікування кандидозного стоматиту

Лікування кандидозного стоматиту має бути строго індивідуальним. Адже найчастіше кандидозний стоматит є вторинним захворюванням, тому необхідно в першу чергу шукати причину і її усувати.

Лікування кандидозного стоматиту має бути як загальним, так і місцевим.

Загальне лікування кандидозного стоматиту полягає в:

• призначенні загальнозміцнюючої терапії;
• призначенні протигрибкових препаратів;
• призначенні дієт з виключенням солодощів та інших вуглеводів. Їжа має бути багата на клітковину.

Перевагу віддають полієновим антибіотикам, це основний засіб для лікування кандидозного стоматиту. Прикладами препаратів будуть ністатин, леворин (бажано таблетку розсмоктувати і викидати, оскільки полієнові антибіотики погано засвоюються організмом). Призначають паралельно полівітамінні комплекси з вітамінами групи В, кальцієм та залізом. Проводять і десенсибілізуючу терапію препаратами типу димедрол, супрастин.

Місцеве лікування кандидозного стоматиту полягає в:

• аплікації слизової полієновими антибіотиками у вигляді розчинів або мазей протягом 14 днів, по 3-4 рази на день;
• призначенні лужних аплікацій 2-4% розчином гідрокарбонату натрію;
• проводиться ретельна санація порожнини рота, професійна гігієна, заміна старих та нераціональних ортопедичних конструкцій.

Профілактика кандидозного стоматиту

Профілактика кандидозного стоматиту включає в себе:

• грамотне призначення та вживання антибіотиків, антидепресантів;
• своєчасне лікування захворювань;
• планування вагітності;
• ретельне прибирання кімнат;
• вживання тільки митих овочів та фруктів, свіжого м'яса та молочних продуктів;
• відвідувати стоматолога не рідше 1 разу на півроку;
• мами повинні забезпечувати малюку чисті соски, пляшечки, не нехтувати гігієною.

На нашому сайті ви завжди зможете знайти багато актуальної інформації з різних розділів стоматології.