Важливі аспекти лікування злоякісних новоутворень

Лікування злоякісних новоутворень є складним завданням, методики та підходи до лікування постійно модернізуються, прагнучи досягти найбільш ефективних результатів. Однак на сьогодні існують незмінні принципи хірургічних втручань при злоякісних новоутвореннях.

Більше актуальної інформації про діагностику та лікування онкологічних захворювань шукайте в розділі нашого сайту Навчання по ЧЛХ.

Основні з цих принципів наступні:

• абластика;
• антибластика;
• радикалізм;
• асептика;
• антисептика.

Абластика – це сукупність маніпуляцій, які спрямовані на недопущення проникнення пухлинних клітин у оперативну рану, а також на подальшу гематогенну їх дисемінацію.

Малюнок 1. Оперативне лікування злоякісного новоутворення.

Виділяють у свою чергу наступні принципи абластики:

• акуратне поводження з тканинами та органами, які уражені пухлинним процесом, хірурга, обережна їх мобілізація — не ділити пухлину, не м'яти, намагатися витягти єдиним блоком клітковину, прилеглі лімфовузли, судини та органи;
• заміна під час операції інструментів та рукавичок, надійний гемостаз, проведення електрокоагуляції судин;
• ретельна обробка антисептиками порожнин;
• використання дренажу до зашивання рани.

У процесі проведення оперативного втручання існують способи підвищення рівня абластики, це можливо завдяки впровадженню в практику особливих хірургічних методик: зональності та футлярності.

Малюнок 2. Лімфатичні вузли голови та шиї.

Анатомічна зона в онкології — це поняття, що визначає фрагмент тканин, сформований ураженим новоутворенням органом, прилеглими лімфовузлами та судинами, іншими структурами, розташованими на шляху дисемінації пухлинного процесу.

Дотримання принципів анатомічної футлярності під час виконання оперативних втручань — це проведення маніпуляцій у межах фасціальних анатомічних футлярів, які перешкоджають поширенню ракових клітин.

Антибластика передбачає особливий вплив на пухлинні клітини до, під час і після оперативного втручання, оскільки поширення ракових клітин здатне спровокувати рецидив захворювання. Антибластика представляє собою сукупність маніпуляцій, які спрямовані на знищення та вилучення злоякісних клітин, що потрапили в область оперативної рани.

Паліативне та симптоматичне лікування

Проведення при злоякісних новоутвореннях паліативних операцій показано при діагностуванні нерезектабельних пухлин, а також у випадку наявності протипоказань для проведення радикальних хірургічних операцій.

Симптоматичне лікування при онкологічних захворюваннях дозволяє полегшити страждання пацієнта, до цієї групи маніпуляцій належать наступні:

• перев'язування судин у випадку розвиненого кровотечі з розпадаючоїся пухлини;
• трахеостомія, яка виконується при асфіксії.

До окремої групи хірургічних операцій належать реабілітаційні, вони проводяться у випадку успішного видалення злоякісного новоутворення для підвищення якості життя пацієнта та прискорення реабілітації. До них належать наступні операції:

• відновлювальні;
• пластичні;
• естетичні.

Операції на регіонарних лімфатичних вузлах

Шийна лімфодисекція – це операція, яка проводиться при підтвердженому метастазуванні в лімфатичні вузли, відсутності регресії метастазів на тлі радіаційної терапії або з профілактичною метою (селективна лімфодисекція). Коли оперативне втручання є першим етапом лікування, шийна лімфодисекція здійснюється спільно з висіченням первинного новоутворення.

Якщо лімфатичні вузли уражені метастазами з двох сторін, шийна лімфодисекція здійснюється двосторонньо, але не одразу, а в кілька етапів з інтервалом у 14-20 днів.

Малюнок 3. Вивчення гістологічної будови пухлини.

Радикальна шийна лімфодисекція передбачає повне висічення тканин, які містять лімфовузли шиї поряд з грудино-ключично-сосковидним м'язом, додатковим нервом, внутрішньою яремною веною. Ця маніпуляція показана при численних метастазах, а також одиничних, якщо вони спаяні або обмежено зміщувані відносно згаданих анатомічних структур.

Модифікована радикальна шийна лімфодисекція передбачає збереження однієї або декількох найбільш функціонально важливих анатомічних структур. Виділяють наступні типи даного оперативного втручання:

• 1 тип передбачає збереження додаткового нерва;
• 2 тип — зберігається додатковий нерв і внутрішня яремна вена;
• 3 тип передбачає залишення трьох структур.

Операція виконується при одиничних, зміщуваних метастатичних лімфовузлах, які не спаяні з оточуючими анатомічними утвореннями шиї.

Селективна шийна лімфодисекція – це оперативне втручання, проводиме пацієнтам у випадку клінічно не виявлених шийних метастазів (N0), вона передбачає висічення груп лімфовузлів, куди відбувається основний лімфовідтік від органів голови та шиї, де розташоване злоякісне новоутворення.

Існують три різновиди селективних лімфодисекцій:

• латеральна, при якій видаляються тканини, що включають лімфовузли II–IV рівнів;
• заднелатеральна, передбачає висічення тканин, що включають лімфовузли II–V рівнів;
• надлопатково-під'язикова, при якій висікаються тканини, що включають лімфовузли I—III рівнів.

Радіочутливість ракових клітин

Злоякісна пухлина гетерогенна за киснем, оскільки складається з хаотично розташованих ділянок, що мають різний ступінь оксигенації. По периферії оксигенація переважно висока, а в центрі, в області розпаду пухлини, спостерігаються аноксичні зони, які позбавлені адекватного кровопостачання. Радіочутливість тканин прямо залежить від парціального тиску кисню. Тканини та клітини, що страждають гіпоксією, відрізняються високою радіорезистентністю відносно оксигенованих клітин, є джерелом повторного росту новоутворення після проведеного радіаційного опромінення.

Малюнок 4. Променева терапія.

Усі пухлини залежно від відповідної реакції на опромінення поділяються на типи:

• радіочутливі;
• помірно радіочутливі;
• радіорезистентні;
• помірно радіорезистентні.

Мета променевої терапії – лікування пацієнта, а також максимальне збереження структури та функції пошкодженого органу. Радіочутливі пухлини піддаються ефективній деструкції, не викликаючи пошкодження сусідніх здорових тканин. При лікуванні радіорезистентних пухлин необхідні дози, негативно впливаючі на здорові тканини.

Отже, радіочутливість ототожнюється з уражуваністю облучених тканин.

Реакція злоякісного новоутворення на опромінення визначається наступними факторами:

• цитологічна будова пухлини, рівень диференціації клітин;
• характер росту новоутворення (екзофітні форми відрізняються більшою радіочутливістю);
• темп росту новоутворення (швидкоростучі форми ефективніше піддаються опроміненню);
• добре кровопостачані пухлини більш радіочутливі;
• пухлини, строма яких містить багато колагенових волокон, відрізняються радіорезистентністю;
• центральна частина новоутворення відрізняється слабкою радіочутливістю;
• радіочутливість варіює на тлі інфекції (запалення збільшує радіочутливість здорових тканин, але зменшує чутливість пухлини).

Малюнок 5. Установка для променевої терапії.

Променева терапія може використовуватися як самостійний метод терапії, або як паліативне чи симптоматичне лікування. Радикальна променева терапія передбачає повну інактивацію життєздатності новоутворення за рахунок створення в облучуваній області потрібної для руйнування новоутворення дози випромінювання.

Паліативна променева терапія дозволяє затримати подальший ріст пухлини, викликає зменшення розмірів, усуває супутні симптоми, допомагає продовжити або підвищити якість життя.

Променева терапія симптоматична використовується, щоб знизити або зменшити симптоми злоякісного процесу, які здатні прискорити загибель пацієнта або значно погіршити якість його життя.

Попереднє опромінення дозволяє вирішити наступні завдання:

• девіталізація радіочутливих клітин;
• зменшення розміру пухлини внаслідок регресу найбільш радіочутливих периферійних ділянок;
• зменшення мітотичної активності пухлинних клітин;
• облітерація судин кровоносних і лімфатичних;
• профілактика рецидивів, подальшого метастазування.

Післяопераційне опромінення необхідне для вирішення наступних завдань:

• після неповного висічення пухлини;
• на тлі недотримання принципів абластики;
• при виявленні ракових клітин у крайових відділах відрізаних тканин;
• для ліквідації ракових клітин у регіонарних лімфовузлах.

Ще більше корисної інформації з різних розділів стоматології ви знайдете на нашому сайті.