Головна

Категорії

Premium

Меню

Патологія кісткової тканини в клінічній практиці стоматолога та щелепно-лицевого хірурга

Андрей Яременко
Андрей Яременко
7
10 хв читання01 липня 2026

Машинний переклад

Оригінальна стаття написана мовою RU (посилання для прочитання) .

В статті представлені результати клінічних спостережень патології кісткової тканини кісток черепа, які можуть зустрічатися в практиці щелепно-лицевого хірурга, стоматолога та рентгенолога.

Вступ

Методологія обстеження пацієнта в клініці стоматології та щелепно-лицевої хірургії (ЩЛХ), окрім збору інформації щодо статі, віку, скарг, тривалості захворювання, передбачає також оцінку локалізації патологічного процесу та кількість залучених у патологічний процес кісток. Окрім виконання великого спектра рентгенологічних досліджень, застосовуються додаткові, такі як конусно-променева комп'ютерна томографія (КЛКТ), мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) та/або магнітно-резонансна томографія (МРТ). А за необхідності — радіонуклідні технології, представлені позитронно-емісійною комп'ютерною томографією (ПЕТ-КТ), однофотонною емісійною комп'ютерною томографією (ОФЕKТ-КТ), остеосцинтиграфією. Недотримання алгоритму та ретельності обстеження в ряді випадків може призвести до незворотних наслідків.

Рентгеносеміотика захворювань кісток і суглобів включає зміну положення, форми та величини кісток, їх контурів і структури, а також деструктивні та остеосклеротичні процеси.

Зміни форми та розмірів кістки можуть характеризуватися порушенням об'єму (гіперостоз, “набряк”, атрофія), патологічним розростанням тканин (рис. 1 а-г), викривленням, подовженням або укороченням кісток, зміною суглобових поверхонь у суглобі.

Рис. 1. Плоскоклітинний ороговілий рак (неопластичний процес відзначений на малюнках червоними стрілками): а – зовнішній вигляд змінених м'яких тканин нижньої третини обличчя; б – МСКТ ангіографія щелепно-лицевої області, тривимірна реконструкція

 

Патологічне новоутворення може бути симптомом первинної або вторинної пухлини кісткової тканини (рис. 2; 3 а-в), фіброзної дисплазії (рис. 4 а-в; 5), яка може бути сімейно-спадковою, а основним рентгенологічним критерієм оцінки є збереження замикальної пластинки, що свідчить про доброякісність патологічного процесу.

Рис. 2. Остеома черепа (показана червоною стрілкою), тривимірна реконструкція МСКТ
Рис. 3. Остеогенна саркома черепа на МСКТ черепа (показана червоними стрілками): а – тривимірна реконструкція; б – аксіальна проекція; в – площинна реконструкція в корональній площині
Рис. 4. Фіброзна дисплазія нижньої щелепи зліва (показана червоними стрілками) на КЛКТ: а – аксіальна проекція; б – атипова коса проекція
Рис. 5. Участок цементно-фіброзної дисплазії в області кореня 3.4 зуба (показаний червоною стрілкою) на КЛКТ: плоска реконструкція в сагітальній площині

За допомогою променевих методів діагностики можуть бути виявлені патологічні зміни суглобових поверхонь скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Приклади патології кісткової тканини СНЩС наведені на рис. 6 а, б; 7 а, б; 8 а, б.

Рис. 6. Фіброзна дисплазія головки лівого СНЩС (зона патологічних змін позначена на малюнках червоною стрілкою): а – аксіальна проекція МСКТ СНЩС; б – корональна проекція МРТ СНЩС, Т1 ВІ
Рис. 7. Остеома суглобового відростка нижньої щелепи зліва: а – stl-модель черепа (патологічна ділянка позначена на малюнку синьою стрілкою); б – гістологічний препарат пухлини, пофарбований гематоксиліном і еозином, збільшення 200:1
Рис. 8. Випадкові рентгенологічні знахідки при МР-діагностиці дисфункції ВНЧС: а – інтраосальна кіста головки суглобового відростка нижньої щелепи зліва, сагітальна площина, Т2*GRE імпульсна послідовність в стані звичайної оклюзії; б – гігантоклітинна пухлина головки суглобового відростка нижньої щелепи справа, сагітальна площина, PD імпульсна послідовність з жироподавленням в стані звичайної оклюзії (зона патологічних змін позначена на малюнках червоною стрілкою)

Патологія кісткової тканини може характеризуватися не лише зміною її структури, але й змінами прилеглих м'яких тканин (рис. 9 а-в).

Рис. 9. Центральна гігантоклітинна репаративна гранульома нижньої щелепи зліва (зона патологічних змін позначена на малюнках червоною стрілкою): а – аксіальна проекція МСКТ; б – аксіальна проекція МРТ, Т2 ВІ; в – гістологічний препарат пухлини, пофарбований гематоксиліном і еозином, збільшення 200:1

В практиці лікаря-рентгенолога регулярно зустрічається таке ураження кісткової тканини, як еозинофільна гранульома (хвороба Таратинова). Її рентгенологічними ознаками є ділянки розрідження кісткової тканини з нечіткими “фестончатими” контурами без кайми склерозу, з можливим руйнуванням зовнішніх і внутрішніх замикальних пластинок кісткової тканини та інвазією в м’які тканини, з формуванням секвестрів (симптом “гудзика” на рентгенограмі, рис. 10). Хочеться відзначити, що ці зміни можливо виявити на рентгенівських знімках, що застосовуються для рентгеноцефалометричного аналізу в практиці лікаря-стоматолога-ортодонта та щелепно-лицевого хірурга. Йдеться про телерентгенограми (ТРГ) черепа в прямій і боковій проекціях та 3D-цефалометрії. Мієломна хвороба (множинна мієлома, генералізована плазмоцитома, хвороба Рустіцького-Калера) — злоякісна пухлина з плазматичних клітин (диференційованих В-лімфоцитів, що продукують антитіла). Це захворювання системи крові, що відноситься до парапротеїнемічних лейкозів, рентгенологічно характеризується чітко окресленими “штампованими” вогнищами деструкції різної величини в кістках своду черепа, ключицях, ребрах, кістках таза (рис. 11).

Рис. 10. Еозинофільна гранулема на МСКТ та МРТ (зона патологічних змін позначена на малюнках червоною стрілкою): а – МСКТ, аксіальна площина; б – МРТ, Т2 ВІ, аксіальна площина
Рис. 11. Участки деструкції в кістках свода черепа на рентгенограмі кісток мозкового черепа в боковій проекції (вказані червоними стрілками) при мієломній хворобі

Сумною знахідкою в практиці лікаря-стоматолога та щелепно-лицевого хірурга можуть стати остеолітичні метастази в кістці скелета, в т.ч. в хребці (рис. 12).

Рис. 12. Ділянка деструкції кісткової тканини тіла хребця з нерівними, нечіткими контурами та мінімальною каймою склерозу (вказана червоною стрілкою)

Особливе місце в практиці лікаря-стоматолога, щелепно-лицевого хірурга та рентгенолога займають ятрогенії (рис. 13 а-в; 14 а, б; 15 а-в; 16; 17).

Рис. 13. Амелобластома нижньої щелепи зліва: а – фронтальний зріз КЛКТ щелеп (патологічна ділянка вказана червоною стрілкою); б – аксіальний зріз КЛКТ нижньої щелепи (“трикутник Кодмана”, рентгенологічна ознака пухлини, вказана блакитною стрілкою); в – гістологічний препарат пухлини, пофарбований гематоксиліном і еозином, збільшення 200:1
Рис. 14. Дентальний імплантат (вказаний червоною стрілкою), встановлений в області одонтоми нижньої щелепи (вказана синьою стрілкою): а – коса проекція МСКТ; б – аксіальна проекція МСКТ черепа
Рис. 15. Встановлення дентального імплантата (вказаний червоною стрілкою) в карциному верхньої щелепи справа (вказана синьою стрілкою) – фронтальна проекція МСКТ черепа
Рис. 16. Зуб 2.7, що є опорою місткового протеза, розташований у карциномі верхньої щелепи зліва (зона інтересу вказана на малюнках червоними стрілками): а – МСКТ черепа, площинна реконструкція в корональній площині; б – МСКТ черепа, площинна реконструкція в атиповій сагітальній площині
Рис. 17. Ортопантомограма (стоматологом-хірургом амбулаторно видалено зуб 4.8, що прилягав до внутрішньокісткової гемангіоми, вказаної на малюнку червоною стрілкою)

Таким чином, на основі ряду наведених нами клінічних прикладів наочно ілюструється різноманіття патологічних змін кісткової тканини щелеп і інших кісток черепа, що зустрічаються в рутинній практиці лікаря-стоматолога та щелепно-лицевого хірурга. Велике значення в своєчасному виявленні та правильній інтерпретації цих змін має взаємодія клініциста з лікарем-рентгенологом і патологоанатомом.

З метою профілактики ятрогеній, колектив авторів вважає можливим запропонувати наступні практичні рекомендації:

  1. Дотримання Наказу Міністерства охорони здоров'я РФ від 09.06.2020 №560н щодо опису рентгенівського знімка щелеп (костей черепа) лікарем-рентгенологом.

  2. Рентгенологічний контроль на всіх етапах стоматологічного лікування.

  3. Використання додаткових методів обстеження (МСКТ та МРТ, ПЕТ-КТ, ОФЕКТ-КТ, остеосцинтиграфія, денситометрія, лабораторне дообстеження тощо).

  4. Виконання біопсії тканин (за показаннями).

  5. Виключення зубів, розташованих поруч з патологічною ділянкою, з зони дії ортодонтичної апаратури.

  6. Контроль наявності в карті амбулаторного хворого (історії хвороби) інформованої добровільної згоди на обстеження та лікування.

  7. Оцінка психо-сенсорної та анатомо-функціональної дезадаптації пацієнта на етапах лікування та залучення до роботи (за необхідності) клінічного психолога.

 

Н.В.Вишнякова, А.Н.Ланіна, О.В.Лукіна, Є.В.Бубнова, А.Г.Тюрин, Р.А.Фадєєв, А.I.Яременко

 

Список літератури

  1. Китаєв, В.М. Лучева діагностика патології кісткової тканини / В.М.Китаєв, С.В.Китаєв, О.Ю.Бронов. - Москва: МЕДпрес-інформ, 2022. - 184 с. : іл.

  2. Синдром психо-сенсорно-анатомо-функціональної дезадаптації (синдром ПСАФ дезадаптації) в стоматології та суміжних дисциплінах / М.М.Соловйов, А.I.Яременко, А.М.Соловйова та ін. // Збірник тезисів “Фундаментальні та прикладні проблеми стоматології” (Санкт-Петербург, 11-13 грудня 2014 р.). - Санкт-Петербург, 2014. - С. 143-144.

  3. Brody А., Zalatnai A., K.Csomo, Belik A., Dobo-Nagy C. Difficulties in the diagnosis of periapical translucencies and in the classification of cemento-osseous dysplasia // BMC Oral Health. - 2019. - 19:139 с. 1-8. DOI 10.1186/s12903-019-0843-0.

  4. Daviet-Noual V., Ejeil A.-L., Gossiome C., Moreau N., Salmo B. Differentiating early stage florid osseous dysplasia from periapical endodontic lesions: a radiological-based diagnostic algorithm // BMC Oral Health. - 2017. - 17:161, с 1-8. DOI 10.1186/s12903-017-0455-5.

  5. Esfahanizadeh N., Yousefi H. Successful Implant Placement in a Case of Florid Cemento-Osseous Dysplasia: A Case Report and Literature Review // J Oral Implantol. - 2018. - Серп;44(4):275-279. DOI 10.1563/aaid-joi-D-17-00140.

  6. Grün P., Schneider B., Bandura P., Pfaffeneder-Mantai F., Bytyqi D., Turhani D. Bone remodelling after minimally invasive surgical management of a recurrent florid cemento-osseous dysplasia in a Caucasian woman - 18 years follow-up of a unique case - а case report // International Journal of Surgery Case Reports. - 2023. - 108074. - с. 1-8.

  7. Haefliger S., Baumhoer D. Die neue WHO-Klassifikation der Kiefertumoren, Die Pathologie. - 2023. - 4. - 44. - с. 240-249. DOI 10.1007/s00292-023-01195-4.

  8. Hameed M., Horvai A.E., Jordan R.C.K. Soft Tissue Special Issue: Gnathic Fibro Osseous Lesions and Osteosarcoma // Head and Neck Pathology. - 2020. - 14: с. 70-82. DOI10.1007/s12105-019-01094-2.

  9. Nelson B.L., Phillips B.J. Benign Fibro-Osseous Lesions of the Head and Neck // Head and Neck Pathology. - 2019. - 13. - с. 466-475. DOI 10.1007/s12105-018-0992-5.

  10. Nilius M., Nilius M.H., Müller C., Lauer G., Berit K., Marcus K. Multifocal periapical cemental dysplasia in periodontal Ehlers-Danlos syndrome combined with leukoencephalopathy in the mutation of c.890G >a, G297D [pEDS] // Clin Case Rep. - 2022. - 10:e06490. - с. 1-6 . DOI10.1002/ccr3.6490.

  11. Soluk-Тekkesin M., Wright J.M. The World Health Organization Classification of Odontogenic Lesions: A Summary of the Changes of the 2022 (5th) Edition // Turk PatolojiDerg. - 2022.-Том 38. - с. 168-184. DOI: 10.5146/tjpath.2022.01573.

  12. Shadid R., Kujan O. Success of dental implant osseointegration in a florid cemento-osseous dysplasia: A case report with 8-year follow-up // ClinPract. - 2020. - 4;10(3):1281. DOI 10.4081/ cp.2020.1281.

  13. Vered M., Wright J.M. Update from the 5th Edition of the World Health Organization Classifcation of Head and Neck Tumors: Odontogenic and Maxillofacial Bone Tumours // Head and Neck Pathology. - 2022. - 16:63-75. DOI10.1007/s12105-021-01404-7.

Загальномедичні темиЗагальні теми